Роман "Остання бібліотека" (The Last Library) британської письменниці Фреї Семпсон (нар. 1978) був вперше опублікований у 2021 році. Це дебютний роман авторки, і він одразу привернув увагу читачів завдяки теплій атмосфері, любові до книг і зворушливій історії боротьби за збереження місцевої бібліотеки. Українською мовою "Остання бібліотека" вийшла у видавництві "Лабораторія" (Київ, 2024 рік, переклала з англійської Ольга Дубневич).
Події розгортаються у невеликому англійському селі Чалкот. Тутешня публічна бібліотека — не просто сховище книжок, а душа спільноти. Саме в цій бібліотеці працює Джун Джонс — тиха, сором’язлива дівчина, яка пережила втрату матері й звикла ховатися від світу за книгами та роботою. Вона не прагне змін, не вміє заявляти про себе вголос, але обожнює допомагати іншим знаходити саме ті історії, які потрібні їхньому серцю.
Коли Чалкотська бібліотека опиняється під загрозою закриття через бюджетні скорочення, Джун несподівано стає частиною громадського спротиву. Місцеві мешканці — яскраві, непередбачувані, зворушливо вперті — не готові віддати без бою місце, яке стало для них прихистком. Разом вони розробляють план порятунку бібліотеки, і водночас допомагають Джун побачити в собі силу, яку вона довго заперечувала.
Це роман про те, як книги здатні не лише розважати, а й рятувати. Про те, як пересічні, «невидимі» люди стають героями, коли відстоюють те, що їм справді дороге. І про те, як громада може стати родиною, коли люди з’єднані спільною справою. Цікаво спостерігати за внутрішнім переродженням Джун: через спілкування з читачами, підтримку друзів і рішучі кроки вона поступово виходить зі свого внутрішнього «заховку» — і починає жити по-справжньому.
«Остання бібліотека» — зворушлива, щира й надзвичайно тепла історія для всіх, хто шукає в книжках не лише слова. Це роман про тиху силу доброти, про зв’язки між людьми, які народжуються з простих розмов і спільної боротьби за щось важливе. Він порушує болючі, але актуальні теми — соціальну нерівність, самотність, втрату — і водночас дає глибоке відчуття надії: життя можна почати спочатку, навіть коли здається, що все втрачено.
ЦИТАТИ:
"Про людину чимало розкажуть книжки, які вона бере в бібліотеці"."Джун полюбляла гуляти кімнатою, вдихаючи важке, застояне повітря, і здавалося, що інколи, заплющуючи очі, вона чула, як книжки перешіптуються між собою, розповідаючи одна одній свої історії"."Джун сіла за свій стіл та кілька разів глибоко вдихнула, наповнюючи легені заспокійливим запахом бібліотеки. У дитинстві вона вірила, що кожна книжка має власний запах, унікальний для її історії, а запах бібліотеки був поєднанням ароматів тисяч різних оповідей"."Вона ще глибше закопалася у книжках, ховаючися від усіх довкола"."Мусимо боротися. Якщо цього не зробимо, то одного дня наші діти прокинуться у світі без бібліотек"."Боротьба за бібліотеку є нашим демократичним обов'язком"."Як ви можете монетизувати усі послуги, котрі надає бібліотека? Грамотність, соціальне включення, заохочення у молоді любові до читання. Скільки коштують ці речі?"."Бібліотека - це набагато більше, ніж самі лише книжки. Бібліотеки - це рятувальні сіті, що ловлять тих із нас, котрі можуть пропасти непоміченими. Ось що ми прагнемо захистити"."Без бібліотек ми втонем в морі глупства. Рятунок: книги"."Безперечно, бібліотека є фінансово виправданою. Лише погляньте на усіх цих людей, котрі з неї користають, та згадайте послуги, які вона надає"."Де б я не опинявся, які труднощі б мене не спіткали, завжди була бібліотека. Безпечне, тепле і сухе місце, де ніхто мене не оцінював. Бібліотеки стали для мене острівцями світла серед океану темряви"."Знаєте, бібліотека - це не лише про книги. Це місце, де восьмирічний хлопчик відкриває для себе дива нашого світу, а куди самотня вісімдесятилітня жінка може податися для так потрібного їй контакту з іншими людьми. Де підліток знайде цінний тихий куток, аби виконати домашнє завдання, а новоприбулий іммігрант приєднається до нової спільноти. Бібліотеки це місця, де усі - багаті і бідні люди з будь-якого куточка світу - можуть почуватися у безпеці. Де вони мають доступ до інформації, що відкриває перед ними нові горизонти"."Бути бібліотекаркою - це бути соцпрацівницею"."Бібліотеки творять не книги, а бібліотекарі".
Особисті враження
Роман сподобався своєю добротою, світлим настроєм, деякою казковістю. Найбільше торкнулася серця історія Стенлі. Цей відвідувач Чалкотської бібліотеки дивовижно схожий з людиною, що була у моєму житті. Згадую її з любов'ю, вдячністю, безмежно сумую. Я люблю книги і завжди із задоволенням відвідую місцеву бібліотеку. Питання майбутнього бібліотек хвилює мене не менше, ніж героїв цього зворушливого роману.
Щиро рекомендую "Останню бібліотеку" до прочитання. Видання доступне у фонді Шосткинської міської бібліотеки.
Книга про книги: Еббі Ваксман "Книжкове життя Ніни Гілл"
Немає коментарів:
Дописати коментар