понеділок, 6 червня 2016 р.

Що слід розуміти під "електронним підручником"?

 

 

Шановні колеги, останнім часом в освітянську термінологію увійшли нові поняття: “електронний підручник”, “електронний посібник”, “електронна бібліотека” та інші. В кожного з нас є власні уявлення про такі новації. Але для того, щоб розібратися і знати напевно, про що йдеться, пропоную вам наступну інформацію.


Найбільше питань виникає щодо терміну “електронний підручник”. “Аналіз публікацій з даної проблематики, різноманітність тлумачень і класифікаційних ознак показують, що термін “електронний підручник” часто використовується як “сленговий” вираз, що не відображає суті видання, яке презентується” (О. М. Алексєєв) [1].


Одразу визначимося, що використання комп'ютера для відтворення на екрані монітора тексту і кольорових ілюстрацій, що повністю копіюють звичайний друкований підручник, не дає права отриманому продукту називатися електронним підручником, це всього лише електронна форма звичайного підручника, яку значно важче читати на екрані. Відтворення або використання такого продукту за допомогою засобів інформатики є необхідною, але не достатньою умовою.


Саме із електронних копій традиційних підручників в форматі pdf та djvu переважно складається електронна бібліотека нашого закладу. Призначення електронних копій — компенсувати нестачу паперових видань. Нагадаю, що ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА — це інформаційна система, що дозволяє зберігати і використовувати різнорідні колекції електронних документів (текст, графіка, аудіо, відео і таке інше) та завдяки Інтернету передавати дані в зручному, для кінцевого користувача, вигляді.


Отже, електронні копії традиційних підручників не є електронними підручниками. Що ж тоді електронний підручник? Єдиного визначення електронного підручника не існує. Різні джерела дають свої визначення, наприклад:


ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК — це комп’ютерний педагогічний програмний засіб, що призначений у першу чергу для подання нової інформації, яка доповнює друкарські видання та служить для індивідуального навчання, і дозволяє тестувати одержані знання чи вміння учня (студента) [2].


Дійсно, сучасний етап розвитку суспільства характеризується інформаційним вибухом, коли подвоєння знань відбувається щорічно. Друковані підручники не встигають за всіма змінами і швидко застарівають. Але електронний підручник ні в якому разі не замінює друкований, лише доповнює.


Ще одне визначення, яке надає НМЦ “Агроосвіта”:


ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК — це програмно-методичний комплекс, призначений забезпечити можливість учням (студентам) самостійно або за допомогою викладача засвоїти навчальний курс, або його розділ. Такий продукт створюється з вбудованою структурою, словниками, можливістю пошуку [6].


Є й інші визначення. Але найбільш науковим виглядає таке:


ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК – електронне навчальне видання із систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі та офіційно затверджене як таке, у зручній для вивчення й викладання формі, який пройшов редакційно-видавничу обробку, призначений для розповсюдження в незмінному вигляді, має вихідні дані [4].


Тобто, це якісне, перевірене, відредаговане, відформатоване та офіційно затверджене видання.


Одразу дамо визначення електронному посібнику:


ЕЛЕКТРОННИЙ ПОСІБНИК – електронне видання, призначене для допомоги в практичній діяльності чи в оволодінні навчальною дисципліною, матеріал у якому викладений у зручній для вивчення й викладання формі, що пройшов редакційно-видавничу обробку, призначений для розповсюдження в незмінному вигляді, має вихідні дані [4].


Якщо порівняти з підручником, то посібник є допоміжним виданням, не потребує офіційного затвердження.


Електронний підручник має низку принципових відмінностей від підручника, виготовленого типографським способом:


1. Можливість мультимедіа.

2. Забезпечення віртуальної реальності.

3. Високий ступінь інтерактивності.

4. Можливість індивідуального підходу до учня (студента).


Електронний підручник повинен максимально використовувати всі сучасні досягнення інформаційних технологій:


1. Містити мінімум текстової інформації у зв’язку з тим, що тривале читання тексту з екрану спричиняє значне стомлення і, як наслідок, зниження сприйняття і засвоєння знань.


2. Використовувати можливість виділяти окремі слова або фрази кольором, фоном або іншим способом, що покращує наочність і дозволяє акцентувати увагу на головному.


3. Містити велику кількість ілюстративного матеріалу, що активізує розумову діяльність і забезпечує практичну наочність навчання.


4. Використовувати відео або анімації, що дозволяє передати в динаміці процеси і явища, які вивчаються.


5. Застосовувати аудіо, що дозволяє не тільки наблизитися до звичних способів надання інформації, але й поліпшити сприйняття нового матеріалу, при цьому активізуються не тільки зорові, але й слухові центри головного мозку.


6. Містити гіперпосилання між елементами підручника, посилання на інші електронні підручники і довідники.


7. Електронний підручник повинен дозволяти робити закладки в будь-якому місці, відображати список закладок, відсортовувати їх у будь-якому порядку.


8. В електронному підручнику повинен бути список рекомендованої літератури, що видана традиційним (друкарським) способом. Список літератури може бути доповнений посиланнями на електронні публікації.


9. Електронний підручник повинен містити засоби контролю, оскільки контроль знань є однією з основних проблем у навчанні.


10. Електронний підручник повинен працювати в таких трьох режимах: 

 

навчання без контролю; 

 

навчання з проміжним контролем, при якому в кінці кожного розділу (параграфа) учню (студенту) пропонується відповісти на декілька запитань, що дозволяють визначити ступінь засвоєння матеріалу;  

 

навчання з підсумковим тестовим контролем знань з виставлянням оцінки [2].


КОНСТРУКТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ ЕЛЕКТРОННИХ ПІДРУЧНИКІВ


Існують стандартні форми електронних підручників, точніше, конструктивні елементи, з яких може бути побудований електронний підручник.


ТЕСТ. Зовні, це найпростіша форма електронного підручника. Основну складність становить підбір і формулювання питань, а також інтерпретація відповідей на питання. Гарний тест дозволяє одержати об'єктивну картину знань, умінь і навичок, якими володіє учень (студент) у певній предметній області.


ЕНЦИКЛОПЕДІЯ. Це базова форма електронного підручника. На змістовному рівні термін енциклопедія означає, що інформація, яка сконцентрована в електронному підручнику, повинна бути повною і навіть надлишковою стосовно стандартів освіти.


ЗАДАЧНИК. Задачник в електронному підручнику найбільш природно здійснює функцію навчання. Учень (студент) одержує навчальну інформацію, що необхідна для рішення конкретного завдання. Головна проблема - підбір практичних завдань, що перекривають весь теоретичний матеріал.


КРЕАТИВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ. Сучасні електронні підручники повинні забезпечувати творчу роботу учня (студента). Креативне середовище дозволяє організувати колективну роботу студентів над проектом.


АВТОРСЬКЕ СЕРЕДОВИЩЕ. Електронний підручник повинен бути адаптованим до навчального процесу. Тобто дозволяти враховувати особливості конкретного навчального закладу, конкретної професії (спеціальності), конкретного учня (студента). Для цього і існує відповідне авторське середовище.


НЕВЕРБАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ. Традиційно електронні підручники є вербальними за своєю природою. Вони викладають теорію в текстовій або графічній формі. Це є спадщиною поліграфічних видань. Але в електронному підручнику можливо реалізувати методичний прийом “роби як я”. Таке середовище наділяє електронний підручник рисами живого викладача.


Перераховані конструктивні елементи електронного підручника (тест, енциклопедія, задачник, креативне середовище, авторське середовище, невербальне середовище) можуть бути реалізовані у вигляді окремих електронних підручників або згруповані в рамках єдиного ансамблю. Все залежить від задуму автора [3].


КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПІДРУЧНИКІВ


Електронний підручник може бути відкритою або частково відкритою програмною системою, тобто такою, яка дозволяє внести зміни до змісту і структури підручника, бо іноді виникає потреба модифікувати підручник.


При цьому, природно, повинно бути обмеження від несанкціонованої зміни підручника, перш за все, щоб не порушувався закон “Про авторські і суміжні права”. Для захисту електронного підручника від несанкціонованої зміни повинні застосовуватися пароль або система паролів [2].


Електронний підручник, може бути виконаний у двох варіантах: для відкритого доступу через глобальну комп'ютерну мережу Іnternet; для використання в процесі аудиторного навчання (для локальної мережі).


Електронні підручники існують у таких форматах: *.exe, *.chm, *.swf, *.pdf, *.djvu, *.htm; *.html, інші. Різноманіття форматів у свою чергу вимагає відповідного програмного забезпечення. Розрізняють такі програмні засоби для створення електронних підручників:


1. Засоби створення та роботи з текстом, наприклад: блокнот, пакет Microsoft Office (OpenOffice, LibreOffice), Adobe Dreamweaver, KompoZer, інші.

 

2. Засоби роботи з мультимедіа, наприклад: Microsoft PowerPoint, Adobe Photoshop, Camtasia Studio, інші.

 

3. Засоби компіляції (збірки) електронних підручників, наприклад: SunRav BookEditor, eBook Maestro, Kvisoft FlipBook Maker, NATATA eBook Compiler, інші.

 

4. Засоби відтворення контенту (інтернет-браузери, медіаплеєри) [7, С.531].

 

Електронний підручник можна створити за допомогою мов програмування.


"Проектування електронних навчальних видань потребує одночасно знань предметної галузі та інформаційних технологій, а отже передбачає співпрацю викладача, програміста і методиста: програміст за сценарієм викладача створює оболонку, викладач готує зміст навчального матеріалу, методист відповідає за методичне забезпечення процесу навчання, отже методист разом з викладачем проектують педагогічну взаємодію учня і викладача у процесі навчання з її змістовною, процесуальною й управлінською складовими" [5, С.7].


Звісно, що так повинно бути. Реальність, на жаль, інша. Тому можна спробувати зробити електронний підручник самостійно, використовуючи безкоштовні сервіси. На YouTube є навчальні відео про те, як можна самому зробити електронний підручник. Можна створити електронний підручник на основі сайту. Спеціальними програмами, які називають оффлайн-браузерами, такий сайт (електронний підручник) можна завантажити на жорсткий диск комп’ютера. А потім переглядати його без Інтернету, при цьому використовувати весь його функціонал.


АЛЕ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ПІДРУЧНИКА ПОТРІБНА МОТИВАЦІЯ!!!


ЛІТЕРАТУРА

 

1. Алексєєв О. М. Відмітні класифікаційні ознаки електронних навчальних видань для інженерних спеціальностей [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ii.npu.edu.ua/2009-11-27-11-40-37/83--15/268-2009-11-27-12-10-0974

2. Пєнкін Ю.М. Електронний підручник [Електронний ресурс] / Ю.М. Пєнкін, В.А. Жук . – Режим доступу:

3. Корбут О.Г. Електронний підручник як елемент освітнього середовища [Електронний ресурс] / О. Г. Корбут. - Режим доступу: http://confesp.fl.kpi.ua/ru/node/1087

4. Фіголь Н. Електронний навчальний посібник чи підручник: до проблеми визначення / Н. Фіголь; Національний технічний університет “Київський політехнічний інститут”, 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_Wisnyk733/TK_wisnyk733_1_fihol'.htm

5. Литвин А.В. Електронні навчальні посібники і підручники для ПТНЗ [Електронний ресурс] / А.В. Литвин. - Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/5249/1/St_%D0%9B%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%B3_%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80.pdf

6. Електронний підручник як дидактичний засіб у педагогіці / НМЦ “Агроосвіта”. - К.: Агроосвіта, 2016. - 32с.

7. Ющик А. Огляд програмного забезпечення для створення електронних книг [Електронний ресурс] / А. Ющик; Національний університет харчових технологій, 2014. - Режим доступу: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/16918/1/315.pdf