27 січня - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Саме тому, шановні друзі, хочу вам розповісти про книгу "Щоденник Анни Франк", звісно, якщо ви ще її не читали. Книга справила на мене величезне враження, тим більше, що вона не є художньою, а являє собою документ, в якому дівчинка-підліток розповідає про всі жахи окупації європейської країни фашистами, про те, як мирне населення відчайдушно намагається вижити. Отже...
Анна Франк - це єврейська дівчина, яка народилася в 1929 році во Франкфурті (Німеччина). В тринадцять років вона почала вести щоденник, який став одним із найбільш відомих документальних свідоцтв про Голокост. Сьогодні ця книга - серед найпопулярніших в світі. Щоденник Анни Франк перекладений на 50 мов.
Незабаром після приходу Гітлера до влади в 1933 році Анна разом зі своєю родиною перебралася до Нідерландів. Її батько Отто, мати Едіт і сестра Маргот вірили, сподівалися, що нацистським переслідувачам вже до них не дістатися.
Але в травні 1940 року, коли німецька армія окупувала Нідерланди, налагодженому життю родини прийшов кінець. Як багато євреїв в Нідерландах, Отто Франк приготував для своєї родини таємне укриття. У липні 1942 року Франкам довелося ним скористатися.
Анна Франк у своєму щоденнику викладає дуже серьйозні, зрілі та дорослі думки. Її бачення та оцінка проблем людства просто вражає. Ось що писала Анна у своєму щоденнику 3 травня 1944:
"Навіщо, ох, навіщо людям війна? Чому вони не можуть жити мирно? Чому потрібно все руйнувати?" Запитання зрозуміле, проте слушної відповіді на нього ніхто ще й досі не знайшов. Так, чому в Англії створюють щоразу більші аероплани, чому виготовляють дедалі важчі бомби й одночасно зводять стандартні будиночки? Чому день у день витрачають мільйони на війну й жодного шеляга на медицину, на мистецтво, на бідних? Чому люди мусять терпіти голод, тоді як в інших частинах світу гниють зайві продукти? Чому люди такі навіжені?
Я не вірю, що війну затівають самі лише можновладці, уряди й капіталісти. Ні, маленька людина теж має тут свій інтерес. Інакше народи вже б давно збунтувалися! В людині, як видно, є якийсь потяг до знищення, потяг до вбивства, до мордування й до скаженства, й доки все людство, без винятку, не зазнає великої зміни, лютуватимуть війни, й усе, що ми збудуємо, виростимо й доглянемо, буде знову з корінням вирвано і сплюндровано, а тоді людство заходиться відбудовувати все заново.
Останній запис датовано 1 серпня 1944 року. А 4 серпня німецька "зелена поліція" забрала всіх вісьмох євреїв, котрі понад два роки жили у сховищі. Їх доправили у концетраційні табори, звідки живим вийшов лише Отто Франк. Своє подальше життя Отто Франк присвятив щоденнику своєї дочки Анни та поширенню поглядів і думок, що в ньому містяться.
Шановні друзі, знати і пам’ятати про Голокост - це дуже важливо. Ніколи не можна забувати, що кожна людина має право бути інакшою. Всі повинні розуміти, поважати та захищати це право. І немає в світі нічого, що може виправдати вбивство людей. Погодьтеся, що записи Анни Франк є актуальними і сьогодні.
Схожі публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар