Мою увагу завжди привертають історії про книжки, книгарні, книгареньки, бібліотеки, бібліотечних котів... Тому оминути книгу з назвою "Цілодобова книгарня містера Пенумбри" (2012) американського письменника Робіна Слоуна (1979) звісно, що не змогла. Це дебютний роман автора. Книга є бестселером The New York Times. Українською мовою (перекладач Наталія Гоїн) її видано видавництвом "Vivat" у 2017 році.
Книжку я прочитала ще у мирний час, намагаючись врятуватися від жахливих думок про те, що вторгнення неминуче... Перші рядочки огляду на "Цілодобову книгарню" написала ввечері 23 лютого, але тільки зараз, через два з половиною місяця, знайшла в собі сили повернутися до нього, щоб розповісти про книжку та поділитися своїми враженнями.
Про що цей роман? Веб-дизайнер із Сан-Франциско Клей Дженнон через світову фінансово-економічну кризу втратив роботу. Але щасливий випадок привів його до цілодобової книгарні містера Пенумбри, де Клей почав працювати нічним продавцем. Книгарня була доволі незвичайною:
"Уявіть собі форму і розмір пересічної книгарні, лишень перевернутої на один бік. Приміщення було неймовірно вузьким і запаморочливо високим, угору пнулися численні книжкові стелажі - три поверхи книг, а то й більше. ...верхівки книжкових стелажів губилися у тіні, ніби натякаючи, що нема їм кінця і краю. ...До стелажів було прилагоджено кілька драбин, що совались у різні боки. Зазвичай вони виглядають привабливо, але тут, сягаючи мороку, здавалися якимось лиховісними. Так і шепотіли про різні напасті в тій пітьмі".
Вже за кілька днів Клей зрозумів, що книгарня приховує у собі якусь тайну: "до крамниці навідуються особливі покупці - невеличка група людей, які обертаються навколо книгарні, як Місяць навколо Землі. Приходять із алгоритмічною регулярністю. Нічого не шукають на полицях. Вони приходять бадьорі, абсолютно тверезі й тремтять від нетерплячки".
Цих людей цікавлять виключно книги із "Захмарної колекції", вони їх не купують, але беруть читати з дозволу містера Пенумбри. Що це за книжки? Якщо вірити Google, то таких книжок узагалі не існує... Клею заборонено переглядати, читати або вивчати томи, дозволено лише приносити їх читачам, які можуть навідатися до крамниці і посеред ночі.
Клей Дженнон таки зазирнув до тих книжок, вони виявилися доволі дивними: текст написаний латиницею, але прочитати його неможливо, якась заплутана мішанина з літер та силою силенною знаків. Головний герой починає власне розслідування, він намагається розшифрувати таємний код за допомогою сучасних інформаційних технологій.
Роман "Цілодобова книгарня містера Пенумбри" містить зовсім трішки книжкових цитат:
"Були часи, коли книжки вважалися високими технологіями. Однак ті дні вже минули"."Коли блукаєте поміж стелажами в бібліотеці, коли торкаєтесь пальцями різнобарвних корінців, - у таку мить важко не відчути присутності духів, занурених у сон"."Улюблені книжки схожі на просторі міста, де можна блукати стежками й звивистими вуличками"."Коли читаєш книжку, події розгортаються у твоїй голові. Коли ж слухаєш, то здається, що все дійство відбувається в маленькій хмарці, яка огортає твою голову, ніби ворсиста плетена шапка, натягнута на очі".
Які ж маю враження від книжки? Вона мені дуже сподобалася зовнішньо: гарне оформлення, зручний для читання шрифт та якісний папір. Сюжет роману теж доволі інтригуючий... Але, почавши читати, я з нетерпінням чекала, коли ж ця історія мене "захопить"? На жаль, так і не "захопила". Отже "Цілодобова книгарня містера Пенумбри" буде просто однією з книжок із моєї колекції "книг про книги".
Хоча, завдяки саме "Цілодобовій книгарні", я вперше дізналася про видатну постать епохи Відродження, першопечатника Альда Мануція, автора революційних новацій у книгодрукуванні. Дорогі друзі, а чи ви щось чули про Мануція?
Схожі публікації
Книга про книги: Еббі Ваксман "Книжкове життя Ніни Гілл"
Книга про книги: Ніна Джордж "Маленька паризька книгарня"
Книга про книги: Еббі Ваксман "Книжкове життя Ніни Гілл"
Книга про книги: Ніна Джордж "Маленька паризька книгарня"
Ні, я теж тільки після прочитання цієї книги дізналася про Мануція. Взагалі, погоджуюся з тобою, Тетяно, початок книги - це найбільш цікаве місце у книжці. Мене теж не захопило читання. Багато всього намішано в сюжеті, технології, Гугл, якась гонитва за розгадуванням таємниць вічного життя, товариство Нерозривного корінця, все, що завгодно, тільки не про читання... Хоча смаки у всіх різні і думаю, що книга може сподобатися тим, хто любить пригоди, подорожі, іронію та магію...
ВідповістиВидалитиДякую, Людмило, що поділилася своїми враженнями щодо книги. Відчувається професійний погляд книжкової блогерки! )))
Видалити