вівторок, 15 лютого 2022 р.

Книга про книги: Карлос Руїс Сафон "Тінь вітру"



Роман "Тінь вітру" (2001) входить до тетралогії "Цвинтар забутих книжок", яку іспанський письменник Карлос Руїс Сафон (1964-2020) присвятив своєму рідному місту — Барселоні, а також є першою книгою з цього циклу. "Тінь вітру" приніс автору численні літературні нагороди. Роман перекладено багатьма мовами світу, українською опубліковано у 2007 році видавництвом "Клуб сімейного дозвілля". Книга є світовим бестселером.

Події розгортаються у 1945 році в Барселоні, але сюжетні лінії тягнуться у більш ранні часи першої половини ХХ сторіччя. Роман пронизує особлива, дещо щемка, книжкова атмосфера. Більшість персонажів так чи інакше пов’язані із книжками: читають їх, продають, рятують, колекціонують, пишуть, перекладають, видають, знищують... Головним героєм роману є Даніель Семпере, він та його батько працюють у власній книгарні.

Потрапивши одного разу на Цвинтар забутих книжок, десятирічний на той час Даніель обрав собі книгу, якою повинен був опікуватися усе життя. Нею виявилася "Тінь вітру" Хуліана Каракса. Хлопець прочитав її за одну ніч і вона одразу полонила його серце. Книга була надзвичайно дивною та захопливою, тож зачарований нею Даніель вирішив розшукати та прочитати все, що написав автор. 

Але ніхто не чув ані назви книги "Тінь вітру", навіть прізвища її автора майже ніхто не чув, а хто й чув, знав дуже мало. Згодом виявилося, що "Тінь вітру" - це останній роман Хуліана Каракса, до того ж до рук Даніеля потрапив єдиний його примірник. Усі твори письменника зникли з книгарень, бібліотек, домашніх колекцій, наче їх ніколи й не було. З чуток, за творами Каракса полює людина, яка купує, викрадає чи добуває їх в інший спосіб, щоб спалити…

Таємнича постать Хуліана Каракса не дає спокою Даніелю, тож він намагається дізнатися правду про письменника. Це розслідування триває двадцять років, і доля Даніеля дивним чином багато в чому збігається з долею Каракса, до речі вони дуже схожі й зовнішньо… У книзі чимало загадок, є містичний проклятий будинок, приголомшливо прекрасні жінки, вірні друзі та жорстокий заздрісний кат. 

Роман захоплює з першої ж сторінки та не відпускає до останньої. Друзі, раджу книжку до прочитання.


ЦИТАТИ ПРО КНИГИ

"Кожна книжка має душу. Душу того, хто її написав, душі тих, хто її читав, хто жив цією книжкою, мріяв про неї. Щоразу, коли книжка змінює хазяїна, переходить з рук у руки, щоразу, коли хтось пробігає очима по її сторінках, - її душа зростає та міцніє".

"Крокуючи в темряві між нескінченними рядами книжок, я не міг подолати почуття смутку; я думав: ось я абсолютно випадково у єдиній книжці, похованій у цьому безкрайому некрополі, знайшов цілий всесвіт - а тисячі, сотні тисяч інших книжок так і залишаться забутими назавжди... Я відчував, що мене оточують мільйони покинутих сторінок, сторінок, яких більше ніхто не гортатиме, які поволі потопають у темному океані забуття, поки світ, життя якого пульсує поза бібліотекою, втрачає власну пам'ять, навіть не розуміючи цього".

"Чому спалюють книжки? Через дурість, неосвіченість, ненависть...".

"Книжки - це дзеркало: ти бачиш у них тільки те, що вже маєш у собі самому".


ЦИТАТИ

"Недоумки ніколи не замислюються над своїми діями: вони діють інстинктивно, наче тварини, хоча й переконані, що чинять завжди добре".

"Несправедливість є скрізь, та коли вона приходить до нас, вона здається гіршою, ніж деінде".

"Слова, які отруюють серце дитини, впиваються в пам'ять, і рано чи пізно вони спалюють серце".

"У мить, коли ти замислюєшся над тим, чи кохаєш когось, ти вже назавжди перестав кохати цю людину".

"Іноді важить не те, що тобі дають, а те, чим заради тебе поступаються".

"Найефективніший спосіб убезпечитися від бідних - це вселити їм прагнення наслідувати багатих".

"Дурні балакають, боягузи мовчать, мудрі люди слухають".

"Інколи ми ставимось до людей як до лотерейних квитків - ніби вони створені для того, щоб здійснити наші найбезглуздіші мрії".

"Поки ти працюєш, немає часу дивитися життю в очі".

"Ми робимо так багато помилок у житті, але все це усвідомлюємо тільки тоді, коли підкрадається старість".

"Спогади гірші за кулі".

"Очікування неминучого - ще гірше, ніж сама неминучість".

"Час минає тим швидше, чим бідніше життя. Життя без сенсу проходить повз тебе, немов потяг, що не зупиняється на твоїй зупинці".

"Твір - це лист, який письменник пише сам собі, щоб розповісти собі про речі, про які іншим чином не можна дізнатися".

"Ми існуємо доти, доки нас пам'ятають".


Схожі публікації 

Немає коментарів:

Дописати коментар