Шановні друзі, дуже вдячна вам за коментарі, репости та величезну кількість переглядів публікації "Видатні сучасники про бібліотеку і бібліотекарів". У продовження теми, пропоную вашій увазі добірку актуальних на сьогодні висловлювань про книгу та читання. Джерела інформації - друкована преса та Інтернет.
 |
Ніл Гейман(англійський письменник-фантаст, нар. 1960) |
(З лекції "Чому майбутнє залежить від бібліотек, читання та уяви?", 2012)
"Найпростіший спосіб переконатися в тому, що ми виховуємо освічених дітей, — навчити їх читати, і показати їм, що читання приносить задоволення. А це значить, у найпростішому розумінні, знайти книжки, які їм подобаються, дати їм доступ до цих книжок і дозволити їм читати їх".
"Дорослі з добрими намірами можуть легко зруйнувати любов дитини до читання. Варто просто заборонити їм читати те, що подобається, або дати їм вартісні, проте нудні книжки... Ви будете мати покоління, яке віритиме, що читання – це не круто, і, що ще гірше, що воно є неприємним".
"Нам потрібно, щоби наші діти піднімалися сходинками читання: все, що їм подобається читати, буде рухати їх угору, сходинка за сходинкою, до грамотності".
"Проза – це те, що ви вибудовуєте з 26 літер і жменьки знаків пунктуації, і ви, тільки ви, використовуючи свою уяву, створюєте світ, заселяєте його та дивитеся на нього очима інших. Ви відчуваєте, відвідуєте місця та світи, про які ніколи б і ніяк інакше не дізналися. Ви дізнаєтеся, що всі, хто там існують, це також ви. Що ви – це хтось інший. І коли ви повертаєтеся у свій світ, ви вже будете трохи зміненим".
"Коли ви читаєте, ви також дізнаєтеся щось життєво важливе для вашого перебування в світі. Що світ не повинен бути саме таким. Все може бути інакшим".
"Художня література може показати вам інший світ. Вона може віднести вас туди, де ви ніколи не були. Як тільки ви відвідаєте інші світи, як ті, хто з’їв якийсь казковий плід, ви ніколи не зможете бути повністю задоволеними світом, у якому виросли. Невдоволення – це добре: незадоволені люди можуть змінити і поліпшити свої світи, залишити їх кращими, залишити їх іншими".
"Якби ви опинилися у безвиході в неприємному місці та ще й із людьми, які намагаються вас образити, і хтось запропонував би вам тимчасову втечу, невже ви б не скористалися нею? Література ескапізму – це саме така втеча. Це література, що відкриває двері та показує сонячне світло, що дає вам місце, куди можна піти, де ви все контролюєте, де ви із людьми, з якими ви хочете бути. І книжки – це реальні місця, навіть не сумнівайтеся в цьому".
"Інший спосіб знищити любов дитини до читання, – це, звичайно, зробити все, щоби навколо не було ніяких книжок. І не дати їм місця, де можна було б читати книги".
"Матеріальні книжки міцні, їх важко знищити, вони стійки до намокання, "працюють" на сонці, їх зручно тримати в руці – вони добре виконують свою роль і для них завжди буде місце".
"У нашому світі в цьому світі тексту та електронної пошти, світі письмової інформації грамотність є значно важливішою, ніж будь-коли. Нам потрібно читати та писати, нам потрібні громадяни світу, які зможуть читати з комфортом, розуміти, що вони читають, розуміти нюанси та робити так, аби їх самих розуміли".
"Книги – це спосіб спілкування з мертвими. Спосіб засвоювати уроки тих, хто вже не з нами, тих, хто створив людство, хто допоміг йому прогресувати, хто зробив знання чимось, що накопичується, а не тим, що треба засвоювати знову й знов. Є історії, які старші, ніж більшість країн, історії, які вже давно пережили культури та будівлі, у яких вони були вперше розказані".
"Якщо ми читаємо для задоволення, якщо інші бачать, як ми читаємо, то ми вчимося, ми тренуємо нашу уяву і ми показуємо іншим, що читати – це добре".
"Ми зобов’язані читати вголос нашим дітям. Щоби читати їм те, що їм подобається. Щоби читати їм історії, від яких ми вже втомилися. Щоб імітувати голоси та робити читання цікавим, а не припиняти читати їм тільки тому, що вони вже навчилися читати самі. Щоби використовувати час читання вголос як час створення зв’язку із дитиною, як час, коли ніхто не дивиться у телефон, коли ніщо не відволікає".
"Художня література – це омана, яка врешті-решт виявляється правдою".
"Ми зобов’язані повідомити нашим політикам, що ми хочемо, голосувати проти політиків будь-якої партії, які не розуміють цінності читання у створенні гідних громадян, які не хочуть діяти, щоби зберегти та захистити знання та заохочувати грамотність. Це не питання політики партії. Це загальна справа людства".
"Книга - це мрія, яку ти тримаєш у руках".
 |
Білл Гейтс(американський бізнесмен,засновник корпорації Майкрософт, нар. 1955) |
"У моїх дітей, звичайно, буде комп’ютер. Але, перш за все, вони отримають книжки".
 |
Умберто Еко(італійський письменник, 1932-2016) |
(З книги "Не сподівайтеся позбутися книжок", 2015)
"Спробуйте дві години почитати роман з екрану комп'ютера, і ваші очі перетворяться на тенісні м'ячики".
"Одне з двох: або книжка залишиться носієм для читання, або існуватиме щось схоже на те, чим книжка і не припиняла бути, ще навіть до винайдення друку".
"Книжка — це як ложка, молоток, колесо чи ножиці. Один раз винайшли — і покращити вже неможливо".
"Завтра книжки можуть цікавити лише жменю неформалів, які ходитимуть задля задоволення власного інтересу в бібліотеки".
"Ми вже бачили, що нові носії швидко стають застарілими. Навіщо цей ризик — опинитися серед купи німих нечитабельних об'єктів? Вже є науковий доказ переваги книжок над іншими об'єктами, що їх наші культурні індустрії вивели на ринок протягом останніх років. Тож якби я мав врятувати щось таке, що можна легко транспортувати і що довело свою спроможність протистояти впливу часу, то обрав би книжку".
"...найкращий спосіб віддалити Альцгеймера та інші форми старечої недоумкуватості — це продовжувати навчання, наприклад, вчити один вірш напам'ять щоранку. Робити різноманітні розумові вправи. Навіть розгадувати ребуси чи анаграми".
"Невідомо, чому, але прив'язаність, яку ми можемо відчути до книги, жодною мірою не пов'язана з її вартістю. У мене є книжки, до яких я сильно прив'язаний, хоча вони і не мають великої комерційної цінності".
(З книги "Не сподівайтеся позбутися книжок", 2015)
"Кінематограф, радіо та й навіть телебачення забрали в книжки тільки те, що вона могла віддати "без втрат для себе"".
"…ніколи раніше ми не мали такої потреби в читанні та письмі, як маємо в наш час. Ми не зможемо користуватися комп'ютером, якщо не вміємо читати і писати".
"В кожному разі, якщо візуальна та звукова пам'ять людства про XX століття зітреться внаслідок якоїсь великої поламки електромережі, у нас завжди залишиться книжка. Ми завжди знайдемо спосіб навчити дитину читати".
"Велика книжка завжди жива, вона росте і старішає разом із нами, ніколи не вмирає. Час удобрює її та змінює, тож нецікаві тексти зісковзують з Історії та зникають".
"Більшість книжок без смаку зникають...".
"Якщо хочете, аби про вас пам'ятали, треба писати. Писати і зробити так, аби написане не зникло".
 |
Анатолій Дімаров(український письменник, 1922-2014) |
"Книжку ніщо не замінить. Навіть кіно. Книжка – дуже затишна річ, адже вона зі мною може навіть мандрувати. Книжка збагачує, дає розраду, збуджує уяву. Людство читатиме книжки, доки й житиме. Може, щоправда, друкуватимуться вони не на папері".
 |
Оксана Забужко(українська письменниця, нар. 1960) |
"Безкнижна нація — бомба, закладена під майбутнє".
"Що таке безкнижна нація? Це, серед іншого, відсутність єдиної мови порозуміння, елементарне невміння обмінятися розгорнуто вираженими думками, бо людині, яка не має звички до постійного читання, завжди "бракує слів"".
"Цифра - це технологія, книга - це культура. Технологія, звичайно, впливає на культуру, але аж ніяк не здатна її замінити".
"... нація, де не утворився досить потужний читаючий шар, завжди буде керуватися ззовні, що з нами і відбувається".
"... книги формують не тільки спосіб мислення, але й ширше - життєвий світ людини".
"Ми всі живемо в добу цифрових технологій, ми всі живемо в добу соцмереж, ми живемо в добу фейсбуків (прости господи) і інстаграмів (прости господи двічі). Живемо в добу, коли люди дедалі менше читають, коли в принципі вміти читати літературу як мистецтво стає таким от не дуже популярним скілом, ніби спеціально культивованим умінням, як скажімо здатність розбиратися в класичній музиці, чи в античній скульптурі".
"...заміна епохи книжки (назвімо її гутенбергівською епохою, чи макклюенівською) на епоху візуальну (епоху інстаграму, епоху спілкування картинками і так далі) несе собою дуже серйозні загрози нового тоталітаризму, яких людство ще сповна не усвідомило".
 |
Олександр Афонін
|
Дякую за підбірку
ВідповістиВидалитиДякую за коментар!
Видалити