Роман "Книжкові хроніки Анімант Крамб" німецької письменниці Лінь Ріни (нар. 1987) побачив світ у 2017 році й одразу підкорив читачів своєю атмосферою — затишною, дотепною і сповненою любові до книжок. Це історія, у якій поєдналися дух вікторіанської епохи, гумор і щире захоплення читанням, знайоме кожному книголюбу. Українською мовою роман вийшов у видавництві "Фабула" (Харків, 2024, переклала з німецької Світлана Орлова).
Книга належить до жанру young adult, але значно виходить за його межі, адже це не лише історія дорослішання, а й справжнє освідчення в любові до книжок і читання. Події роману розгортаються наприкінці ХІХ століття — в епоху, коли від жінок очікували передусім вдалого шлюбу. Головна героїня, Анімант Крамб, не вписується в ці рамки: вона віддає перевагу читанню, а не балам, і мріє про більше, ніж дозволяє суспільство.
Міс Крамб читає серйозну літературу, на кшталт "дискурсу про сучасну математику та її вплив на наше сприйняття законів фізики", "розповіді про заснування фондової біржи в Америці 1792 року", "роману про подорож Джексона Троуга до Індії". Саме такі книги назвала Анімант своєму дядькові Альфреду, коли той запитав: "Що ти, дівчино, зараз читаєш?".
Заможна родина Крамб проживає у маленькому провінційному містечку. Дядько Альфред приїхав до них із Лондона, де обіймає важливу посаду у відділі кадрів Королівського університету. Під час родинного обіду він обмовився, що має проблему: університетською бібліотекою керує людина з нестерпним, вередливим характером — і їй терміново потрібен помічник.
Він пояснив, що всі випускники літературного факультету, які погоджуються на цю посаду, або самі звільняються за кілька днів, або їх звільняють через невідповідність вимогам. Ніхто не витримує встановлених стандартів і не може задовольнити вибагливого керівника, тож він уже майже готовий удвічі збільшити платню, аби знайти потрібну людину. Відтак виникає потреба у комусь настільки ж закоханому в книжки, як і цей дивакуватий бібліотекар.
"Наприклад Анімант", - пожартувала матуся. Та й усі інші спершу сприйняли це як жарт. Жінки з вищого суспільства в ті часи не мали потреби працювати. Проте рішення було прийняте: Анімант розумна, добре орієнтується у книжках, її не так легко збити з пантелику — тож нехай спробує. Усього лише один місяць у Лондоні, трохи світського життя і, можливо, навіть знайомство з достойним молодим чоловіком…
Так міркувала родина. Анімант погодилася — хоча б для того, щоб на деякий час позбутися матусиної опіки, адже місіс Крамб переймалася лише тим, якнайшвидше видати доньку заміж: їй уже дев’ятнадцять! І ось Анімант у Лондоні. А вже наступного дня — у бібліотеці Королівського університету. Дівчину вразило кругле приміщення з високими стінами, від яких паморочилося в голові, та неймовірна кількість книжок.
Вона відчула, що ці зали ніби створені саме для неї, що їй хочеться залишитися тут назавжди — навіть попри присутність того самого нечемного бібліотекаря.
"Я глибоко вдихала аромати, що линули навколо: гостра кислинка вибіленого паперу, затхлість старих книжок, свіже чорнило, дублена шкіра, металева арматура, пил, старе та свіже дерево; усотувала світло, що проходило крізь величезний скляний купол і перетворювало круглу залу на мерехтливий палац, сповнений сакральних знань".
Це була передова бібліотека: вона мала навіть автоматизовану систему пошуку книжок — гігантську конструкцію із зубчастих коліс, пружин і ременів. Користувалися бібліотекою виключно чоловіки — студенти Королівського університету. Жінки не мали права вступати до цього закладу, а отже, і доступ до бібліотеки для них залишався закритим.
Анімант швидко опановує свої обов’язки помічниці бібліотекаря, дедалі глибше занурюючись у цей особливий світ. Та чи справді бібліотека стане для неї омріяним простором свободи? Чи вистачить їй витримки працювати поруч із людиною, про яку ходять майже легенди — суворою, непередбачуваною і надзвичайно вимогливою? І чи залишиться вона тією ж дівчиною, яка приїхала до Лондона лише на місяць?
Попереду на неї чекають дні, сповнені випробувань, несподіваних відкриттів і рішень, що змінюють не лише обставини, а й саму людину. Адже інколи саме серед книжкових полиць — у тиші, між рядками і думками — починається історія, здатна непомітно, але назавжди переписати власне життя.
Роман "Книжкові хроніки Анімант Крамб" — це запрошення у світ, де книги не просто стоять на полицях, а стають частиною долі. І, можливо, після знайомства з цією історією вам теж захочеться затриматися серед книжкових полиць трохи довше — щоб відчути ту саму магію читання.
Немає коментарів:
Дописати коментар