За даними Українського інституту книги "Абрикосова книгарня" (Київ, видавництво "Наш Формат", 2021) молодої волинської письменниці Орести Осійчук (нар. 1982) увійшла до добірки бестселерів книжкового ринку за 2022 рік. "Абрикоска", як її лагідно називає авторка, захоплює вже з першої сторінки та не відпускає до останньої.
Події розгортаються на тлі Галичини початку ХХ століття. Злидні та безвихідь змусили Марію Фариняк віддати свого синочка Михайлика до родичів покійного чоловіка на виховання. Так дев'ятирічний Мисько опинився у велетенському домі вуйка Стефана та цьоці Касі Фариняків. Дві крислаті абрикоси, які росли біля їхнього будинку, мають безпосереднє відношення до назви цієї книги.
Роман не можна віднести до категорії "книга про книги", хоча у ньому є книгарня вуйка Стефана, є бібліотекар Його Світлості Казимира Чарторийського - пан Людвіг, є письменник - також Михайло Фариняк, але вже із ХХІ століття... "Абрикосова книгарня" - це атмосферна, пронизана тонким гумором, тепла та щемка сімейна сага про родину Фариняків.
"Це 100 років життєвого плетива однієї історії: чотири друга, які ніколи б не мали стати друзями; три таємниці, які зруйнували, щоб врятувати; двоє вовченят, які так і не стали вовками; одна любов, яка жила в безлічі сердець". (Сайт "Абрикосова книгарня")
Проте одна книжкова цитата все ж таки знайшлася:
"Виявляється, літери не просто так розсипані на аркушах. Вони як шифр у найцікавішій вуличній грі: розгадаєш - і відкриєш такі захопливі пригоди, що й уявити годі!".
Найбільш колоритним, яскравим, суперечливим персонажем книги є цьоця Кася: гороподібна, з громовим голосом та важкою рукою, сувора, гнівлива, але по-своєму мудра, справедлива, великодушна. Цьоця Кася - неперевершена господиня. У її домі все блищить, нема жодної павутинки, а чого тільки коштують цьоціни страви:
зелена зупа зі сметаною,
розсол з домашньою локшиною на жовтках,
пшоняні голубці в мангольді,
печена шинка,
пиріжки з ябками та цинамоном,
пиріжки з солодкою квасолею та маком,
тертий пляцок з ябками,
завиванець з маком,
медівник,
маківник,
ружева мармуляда...
У "Абрикосову книгарню" можна закохатися вже через одну її мову, таку самобутну, чарівну, барвисту: люди вітаються одне з одним словами "Слава Іссу" та відповідають "Навіки слава"; Мисько з мамою не завжди мали чим розтопити "п’єц"; Ромко взув нові блискучі "мешти", які отримав у подарунок на Різдво; вуйко Стефан говорить до дружини "афинко моя"... А оті "цинамон" та "мармуляда", - то просто любов!
Друзі, раджу книгу до прочитання.
"Абрикосова книгарня" — це моє зізнання в любові до краю, де я народилася, до маленького містечка на березі Дністра, в якому ще й досі стоїть дім мого дідуся, сповнений нашою з ним теплою дружбою, історіями про старий палац, дитячими скарбами та пожовклими світлинами, які вміють розмовляти, аби їх лише слухали...". (Ореста Осійчук)
Немає коментарів:
Дописати коментар