tag:blogger.com,1999:blog-10225190029306290732024-03-06T07:32:14.771+02:00Vpulibrary Блог училищної бібліотекаркиТатьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.comBlogger98125tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-9707714884600937492024-03-05T10:04:00.009+02:002024-03-05T11:15:58.476+02:00Книга про книги: Сосуке Нацукава "Кіт, що рятував книжки"<p> </p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjrbyY02nzLIxgQwa0QmV50FHbGUBfuq0DfOt2Y-32d4I4bm28eatPmXzeV0Fa-9pVPYsH_OyZUZXwX2Lw69jAa-9ptlgFRI8Oss9nc0kpv5-JxQL6Qq5ZaiqZaCsfXt5jm1GYpiUiSs5fTWvEWLSmsPDQ88iKpunuVSav9etlwfrdIuTya_6j1dGtK8cQ/s1920/%D0%9A%D1%96%D1%82.png" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="1080" data-original-width="1920" height="180" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjrbyY02nzLIxgQwa0QmV50FHbGUBfuq0DfOt2Y-32d4I4bm28eatPmXzeV0Fa-9pVPYsH_OyZUZXwX2Lw69jAa-9ptlgFRI8Oss9nc0kpv5-JxQL6Qq5ZaiqZaCsfXt5jm1GYpiUiSs5fTWvEWLSmsPDQ88iKpunuVSav9etlwfrdIuTya_6j1dGtK8cQ/s320/%D0%9A%D1%96%D1%82.png" width="320" /></a></div><br /><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">На цю книжку довелося чекати більше року, відколи у вересні 2022 було оголошено про її передпродаж. Нарешті вона вийшла українською мовою у видавництві "Наш Формат" (Київ, 2024, переклала з англійської Наталія Валевська). Книжка повністю справдила мої очікування: дуже гарна за оформленням та атмосферна за змістом. <span></span></span></p><a name='more'></a><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Автором повісті "Кіт, що рятував книжки" (2017) є Сосуке Нацукава (Sosuke Natsukawa, 1978) - японський лікар, який живе і працює в Нагано. Книга стала бестселером у Японії та за кордоном, її перекладено 36 мовами. Ця зворушлива історія відгукнеться у серцях тих, хто любить книжки, котиків, хто розмірковує над питанням про роль книжок у сучасному світі.</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Повість починається з того, що у старшокласника Рінтаро помирає дідусь, який володів крихітною книгаренькою вживаних книжок та був єдиною родиною хлопця. "Тепер у нього залишилися тільки стривожена тітка... і книжкова крамниця". Тітка збирається забрати Рінтаро до себе у далеке місто, отже книгарню доведеться продати.</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Рінтаро Нацукі був нічим не примітним школярем: невеличкого росту, у товстих окулярах, мовчазним. Він вів життя затворника, дуже рідко виходив з книгарні, багато часу проводив за читанням, не прагнув до спілкування, пропускав школу. Молодих людей, подібних до Рінтаро, в Японії називають "хікікоморі".</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Після смерті дідуся Рінтаро зовсім перестав ходити до школи. Хоча хлопець був відлюдькуватим, дехто хвилювався за нього: староста класу Сайо Юдзукі жила неподалік та носила своєму сусідові домашні завдання; а на рік старший хлопчина з його школи, що звався Рьота Акіба, був постійним покупцем у книгарні.</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">За кілька днів Рінтаро доведеться назавжди покинути крамничку "Книги Нацукі", місце, де він знаходив прихисток від зовнішнього світу. Хлопець почувався розгубленим, його звичне життя руйнувалося. І тут в книгарні звідкись узявся рудий кіт зі смарагдовими очима. </span><span style="font-size: medium;">"Звуть Тигр. Смугастий Тигр", - представився кіт. </span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Так-так, цей дивний кіт розмовляв. Він мав справу до Рінтаро як до нового власника книгарні. Кіт попросив допомогти йому врятувати книжки, бо їх ув'язнили. Рінтаро з балакучим котом потрапили до магічного лабіринту, де юному Нацукі довелося проявити весь свій розум, винахідливість, сміливість.</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span>Смугастик ще тричі з'являвся в книгарні та просив про допомогу для книжок. І вони вирушали у нові магічні лабіринти. Вже у другій місії з порятунку книжок до них доєдналася Сайо. </span>Персонажі, що зустрілися їм у лабіринтах, мали хибний погляд на книжки, хоча й любили їх. </span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Філософські дискусії між тими персонажами та Рінтаро надзвичайно цікаві. І саме щира любов до книжок стала в пригоді головному герою у його рятувальних місіях, а також допомогла віднайти самого себе. Повість "Кіт, що рятував книжки" містить багато чудових книжкових цитат. Ось деякі з них:</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"></span></p><blockquote><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Читати книжку - це дуже добре, та коли закінчиш, не забудь вийти в реальний світ".</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Читання книжок нагадує сходження на вершину".</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Як музика - це щось більше, ніж ноти, так само книжки - це щось більше, ніж просто слова".</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Коли книголюби починають говорити про книжки, їхні обличчя сяють".</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Емпатія - ось у чому сила книжок".</span></p></blockquote><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Це дуже добра, затишна книжка, яка спонукає до роздумів та наповнює душу дивовижним теплом. Великі кольорові ілюстрації додають їй привабливості. Котик на ілюстраціях дещо відрізняється від того, яким його зображено у книжці: повністю рудий, а в повісті він мав білосніжний животик і лапки. </span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Книжки та котики - це завжди безпрограшне поєднання, особливо для тих, хто любить їх усім серцем.</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhuyJlOLpx2g6Q7YqhvFZ70Afv7nkQb8d-v89Ctn-ngI_KkYonV_qXagDPYn9KwDVMARHccLWet_jxOP_fqeqaD3edw7V0XiGvCOqa_5GsNw7PkBbwsKPrOGw-YqOh5RbgsSdf9-KjJWCu0oliV39aOATVqFtgzzB1WJ3ci3khT1Lmv-f9aob5boYAfBhM/s542/%D0%A2%D0%B8%D0%B3%D1%80.png" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="542" data-original-width="366" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhuyJlOLpx2g6Q7YqhvFZ70Afv7nkQb8d-v89Ctn-ngI_KkYonV_qXagDPYn9KwDVMARHccLWet_jxOP_fqeqaD3edw7V0XiGvCOqa_5GsNw7PkBbwsKPrOGw-YqOh5RbgsSdf9-KjJWCu0oliV39aOATVqFtgzzB1WJ3ci3khT1Lmv-f9aob5boYAfBhM/w216-h320/%D0%A2%D0%B8%D0%B3%D1%80.png" width="216" /></a></div><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></p><span style="font-size: medium;">Схожі публікації</span><p></p><p style="text-align: justify;"><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2023/07/blog-post_19.html" target="_blank"><span style="font-size: medium;">Світовий бестселер: Джеймс Бовен "Вуличний кіт на ім'я Боб"</span></a></p><p style="text-align: justify;"><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2021/01/blog-post.html" target="_blank"><span style="font-size: medium;">Вікі Майрон "Дьюї. Кіт з бібліотеки, який здивував весь світ"</span></a></p>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-41438548725799155302024-01-07T14:30:00.000+02:002024-01-07T14:34:34.864+02:00Безкоштовні Інтернет-ресурси для книголюбів<div class="separator"></div><p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgKi19He9PiXQPnGNiLUNLLi3sxnriFtyGGqt4BZdCUHDUhFWGVxzERvgXCtmZemf5IP4nYr5Nxsq3-0T7zEUfSIYZtCVnsdYgWjWFJ-sZsw2z_ldTPdCyGUFpdstto291kuPkGn2ubZGE1JkUK3JUN86UyvWMLgmPPuJ52WbtB6MvB5KMXvVZNrCutEgw/s1920/VPUlibrary%20(1).jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="1080" data-original-width="1920" height="180" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgKi19He9PiXQPnGNiLUNLLi3sxnriFtyGGqt4BZdCUHDUhFWGVxzERvgXCtmZemf5IP4nYr5Nxsq3-0T7zEUfSIYZtCVnsdYgWjWFJ-sZsw2z_ldTPdCyGUFpdstto291kuPkGn2ubZGE1JkUK3JUN86UyvWMLgmPPuJ52WbtB6MvB5KMXvVZNrCutEgw/s320/VPUlibrary%20(1).jpg" width="320" /></a></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: left;"><br /></div><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;">Шановні друзі, до вашої уваги актуальна добірка Інтернет-ресурсів, на яких можна безкоштовно читати, завантажувати, слухати літературні твори українською мовою. Усі покликання активні. Надається коротка анотація до ресурсу.<span><a name='more'></a></span></div><span><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;"><a href="https://www.ukrlib.com.ua/" target="_blank">УкрЛіб</a> - Бібліотека Української Літератури. Найбільша онлайн бібліотека української та світової літератури українською мовою. УкрЛіб — скорочення від Ukrainian Library (українська бібліотека). </div></span></span><div style="text-align: left;"></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><a href="http://ukrlit.org/">УКРЛІТ.ORG</a> - публічна електронна бібліотека української художньої літератури. Основні розділи: українська література (переважно класика), тлумачні словники, транслітерація та ін. Аудиторія: школярі, студенти, вчителі, широкий загал. </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><a href="http://ukrbooks.com/ua/">UkrBooks.com</a> - українська та світова література. Мета сайту: зібрати найповнішу бібліотеку творів українських письменників від найдавніших часів до сучасності.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><a href="https://libruk.com.ua/" target="_blank">Libruk</a> - Українська електронна бібліотека. Сайт Libruk зібрав твори різних за жанром і часом українських письменників-класиків і сучасних авторів. На сторінках Libruk можна ознайомитися з біографією письменників України, залишити коментарі. Окремий розділ Самвидав дозволяє безкоштовно опублікувати свої власні книги.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><div><br /></div><div><a href="https://e-bookua.org.ua/" target="_blank">E-bookua</a> - велика колекція книг українською мовою. Колекція розподілена за розділами: біографії, історичний роман, пригоди, фантастика, фентезі, детективи, наука і освіта, любовні романи, дитячі та інші. Є окремий розділ з аудіокнигами української та зарубіжної літератури.</div><div><br /></div><div><div><a href="https://javalibre.com.ua/" target="_blank">JavaLibre</a> - бібліотека книг українською мовою. Література українською мовою зібрана на сайті у форматах: jar, jad, txt, fb2, epub, doc, зручних для читання на мобільних пристроях. Історичні книги, байки, гумор, дитяча література, жіночі романи, казки, наука, поезія, релігія, філософія, фантастика, фензі доступні читачам.</div><div><br /></div><div><div><a href="https://chtyvo.org.ua/" target="_blank">Чтиво</a> - вільна онлайн-бібліотека україномовної літератури. Доступне читання безпосередньо з сайту без реєстрації. Однак зареєстровані читачі можуть взяти безпосередню участь у наповненні та вдосконаленні Чтива. У бібліотеці також розміщені роботи іноземними мовами з української тематики.</div><div><br /></div><div><a href="http://poetyka.uazone.net/" target="_blank">ПОЕТИКА</a> - Бібліотека Української Поезії. Найпопулярніша в Інтернеті поетична бібліотека українською мовою. Створюється на неприбуткових засадах групою волонтерів.</div><div><br /></div><div><a href="https://diasporiana.org.ua/" target="_blank">Diasporiana</a> - електронна книгозбірня світової україніки. Заснована 2011 року О. Богуславським (нар. 1968, м. Запоріжжя). Одна з найбільших колекцій оцифрованих документів, виданих українською діаспорою в еміграції.</div><div><br /></div><div><a href="https://ukrclassic.com.ua/" target="_blank">Українська література</a> - електронна бібліотека. Шановні учні, а також поціновувачі української літератури, саме тут Ви маєте можливість отримати вільний доступ до кращих творів класичної української літератури, з якими ми всі почали знайомство ще в школі. Для зручної і швидкої роботи з матеріалами сайту, всі письменники були структуровані за алфавітним покажчиком. Вам необхідно всього лише в один клік обрати потрібного автора і перед Вами відкриється сторінка зі списком усіх необхідних матеріалів, що відносяться до автора. В цей список входять: біографії письменника (детальна і коротка); твори письменника, які можна читати прямо на сайті або ж скачати в різних форматах; скорочені твори та перекази; аналіз і характеристики творів. Користуйтеся і радьте друзям!</div><div><br /></div><div><div><a href="https://ukrdramahub.org.ua/" target="_blank">UKRDRAMAHUB</a> - портал сучасної української драматургії. На цьому сайті зібрані п’єси сучасних українських авторів/рок, українською мовою. П’єси різного напрямку, жанру і для різної аудиторії. Для зручності знайомства з автором/кою та його/її творчістю пропонуємо переглянути сторінку з короткою автобіографією та анотації на кожну представлену на сайті п’єсу. Сподіваємося, що ця бібліотека стане промоційною платформою української сучасної драматургії, сприятиме плідній комунікації між митцями театрального, і не тільки, напрямку і підтримає розвиток та розбудову сучасного українського театру. Засновниця бібліотеки Ірина Гарець. </div><div><br /></div><div><div><a href="https://sound-books.net/" target="_blank">Sound Books</a> - платформа для прослуховування аудіокниг, оповідань та вистав, записаних як любителями, так і професіоналами у відкритому доступі. Щодня публікуються нові матеріали, які створюються користувачами по всьому інтернету. Ви також можете взяти участь, записавши свою книгу в аудіоформаті або отримавши дозвіл на такий запис автора і надіслати на пошту: info@sound-books.net (приймаються тільки аудіозаписи на українській).</div><div><br /></div><div><div><a href="https://sluhay.com.ua/" target="_blank">СЛУХАЙ</a> - бібліотека аудіокниг українською мовою. В грудні 2018 року в Україні запустили першу онлайн-бібліотеку аудіокниг українською мовою. До бібліотеки «Слухай» увійшло понад 100 прозових та поетичних аудіокниг української класики зі шкільної програми, а також твори сучасних письменників, які начитували самі ж автори. Також до озвучування долучилися теле- та радіоведучі, актори театру й кіно, музиканти. Бібліотека стане в пригоді як для школярів, так і для дорослих та молоді, а особливо людей з вадами зору.</div><div><br /></div><div><a href="https://4read.org/" target="_blank">4Read.ORG</a> - аудіокниги онлайн. Найбільша колекція аудіокниг онлайн українською мовою. Усі аудіокниги можна слухати безкоштовно.</div><div><br /></div><div><div><a href="http://chytanka.com.ua/" target="_blank">Читанка</a> - дитяча публічна онлайн-бібліотека. Коли ми були дітьми, у нас було дуже багато дитячих книжок. Зокрема, україномовних. Це були прекрасні книжки з чудовими малюнками. Немало з них і досі збереглися. Ми хочемо поділитися цим добром із сучасними дітьми. Ми не скануємо сучасні дитячі книжки і не станемо їх викладати на цей сайт, якщо нам хтось надішле. Сучасну дитячу книгу можна купити у крамниці. У нашій бібліотеці будуть тільки ті книги, які давно не перевидаються і яких у крамницях не знайдеш.</div><div><br /></div><div><a href="https://kazky.org.ua/" target="_blank">Українська казка</a>. Читати онлайн. © Тарас Капущак, ідея, впорядкування, художнє оформлення, 2006-2024.</div><div><br /></div><div><a href="https://derevo-kazok.org/" target="_blank">Дерево Казок</a> - казки для дітей та дорослих. Безкоштовний архів авторських та народних казок, написаних українською мовою. Читати та слухати казки онлайн. </div></div></div></div></div></div></div></span></div><p></p>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-75789051683099510412023-12-18T13:11:00.036+02:002023-12-20T09:07:20.991+02:00Професія в літературі: Дженні Колган «До зустрічі в "Капкейк-кафе"» + буктрейлер<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg7sZux8E2NRQZ5cDPJil0K-dl0iBOMhufRCaE3YI8wqhsRY5t_0BSSeLiNZw-9oiGtgfPzLnNi6qa1PhXffk66g_wCenQlmwZqGq6XEWTvPOGzfd8OD4D3aBQ0udlR3BCrhia7i7heitq9xqbe1nOxTJEY6aL9o3xy1hrN9uXqhTWDtqqlBds7hBlR770/s840/1_414_20.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="840" data-original-width="560" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg7sZux8E2NRQZ5cDPJil0K-dl0iBOMhufRCaE3YI8wqhsRY5t_0BSSeLiNZw-9oiGtgfPzLnNi6qa1PhXffk66g_wCenQlmwZqGq6XEWTvPOGzfd8OD4D3aBQ0udlR3BCrhia7i7heitq9xqbe1nOxTJEY6aL9o3xy1hrN9uXqhTWDtqqlBds7hBlR770/s320/1_414_20.jpg" width="213" /></a></div><br /><div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Для участі в Сумському обласному фестивалі буктрейлерів у рамках літературно-дослідницького проєкту «Створення буктрейлера професій у літературі» для викладачів української та зарубіжної літератури, бібліотекарів закладів професійної (професійно-технічної) освіти області було обрано книгу британської письменниці Дженні Колган «До зустрічі в "Капкейк-кафе"» (2011). Українською мовою роман вийшов у видавництві "Рідна мова" (Київ, 2021, переклала з англійської Оксана Дятел). <span><a name='more'></a></span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Дженні Колган, яка полюбилася читачам своїми романтичними комедіями, адресувала книгу тим, "хто бодай раз у житті облизував ложку". У передмові "Кілька слів від Дженні" вона розповідає про свої складні стосунки з процесом приготування їжі. Письменниця навчилася готувати лише тоді, коли народилися її діти. Наразі вона може приготувати смачну й здорову їжу для своєї родини, спекти шоколадний бісквіт чи печиво з арахісовим маслом, чи капкейки. І все це приносить їй насолоду.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Бажання подарувати щось смачненьке коханим і рідним людям надихнуло Дженні Колган написати історію Іссі. "Здається, все постало проти неї. Іссі в один день залишається без роботи й без коханого. А їй уже тридцять один, і жодних перспектив на обрії. Хоча… Дівчині запала в душу маленька будівля під грушею, що здається в оренду, і вона таки наважується здійснити свою мрію: відкрити пекарню. Адже Іссі вміє пекти — і не просто пекти, а створювати кондитерські шедеври. І хто знає, можливо, у цьому кафе під грушею їй вдасться знайти і саму себе, і нове кохання".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Книга містить чудові рецепти: апельсинові капкейки з варенням, щоб поліпшити невдалий день; печиво коли не потрібно йти на роботу; помадні цукерки з м'ятою; лимонний торт, щоб отримати все, що заманеться; капкейки з подвійним шоколадом; перевернутий грушевий торт; полуничний капкейк із меренгою; торт із бренді та солодовим молоком для бадьорості; найкращий іменинний торт; секретні пончики; скони; капкейки для дитячого свята; торт "Сімнель"... "Я успішно випробувала всі рецепти, згадані у книжці, й запевняю вас: усі вони смачні" (примітка від авторки).</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Книга Дженні Колган «До зустрічі в "Капкейк-кафе"» легко читається, зачаровує з перших сторінок, вона атмосферна, комфортна, затишна, психотерапевтична, наповнює душу дивовижним теплом, надихає, спонукає радіти життю, насолоджуватися улюбленою справою, а ще після її прочитання дуже хочеться спекти щось просте і смачне, наприклад, капкейк. 🧁❤️😃</span></div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div><br /></div><div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><iframe allowfullscreen="" class="BLOG_video_class" height="222" src="https://www.youtube.com/embed/oGT3LuFZfYw" width="421" youtube-src-id="oGT3LuFZfYw"></iframe></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><br /></div><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">При читанні книги зустрілися терміни з професійної лексики кондитерів, які потребують пояснення.</div></span><p></p></div></div><div style="width: 100%;"><div style="height: 0px; padding-bottom: 100%; padding-top: 0px; position: relative; text-align: center;"><iframe allowfullscreen="true" allownetworking="all" allowscriptaccess="always" frameborder="0" height="1200" scrolling="yes" src="https://view.genial.ly/655b20da27a24400115359aa" style="height: 100%; left: 0; position: absolute; top: 0; width: 100%;" title="Професійна лексика. Новинки" type="text/html" width="1200"></iframe> </div> </div>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-51620645433032389932023-07-19T15:17:00.006+03:002023-07-20T23:23:28.867+03:00Світовий бестселер: Джеймс Бовен "Вуличний кіт на ім'я Боб"<p> </p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhs2lX9DS54WIBCB9_P2qe9v4hntCW-BAr3kQ6JgfbfhsN-ziRK2VhZoq2d4pOpBVhCgD_ah6qBcocgmaoGpQqqjneq53Ntgd_3QyWivZ0pz-XYR4kAdWbUlF8IY0p2cLHTYzNnRtOuZoVZxxR1QUKYz4EkVqUyDrqmLw84UfM_qV4d0uampJaKcNXYMxo/s1024/%D0%A2%D0%B2%D1%96%D1%82%201024x512%20%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%81%20(1).jpeg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="512" data-original-width="1024" height="160" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhs2lX9DS54WIBCB9_P2qe9v4hntCW-BAr3kQ6JgfbfhsN-ziRK2VhZoq2d4pOpBVhCgD_ah6qBcocgmaoGpQqqjneq53Ntgd_3QyWivZ0pz-XYR4kAdWbUlF8IY0p2cLHTYzNnRtOuZoVZxxR1QUKYz4EkVqUyDrqmLw84UfM_qV4d0uampJaKcNXYMxo/s320/%D0%A2%D0%B2%D1%96%D1%82%201024x512%20%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%81%20(1).jpeg" width="320" /></a></div><br /><p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Це надзвичайно зворушлива історія про дружбу та пригоди кота Боба та вуличного музиканта Джеймса Бовена. Події відбувалися в Лондоні, і вони дійсно відбувалися, бо все у цій історії - правда. Почалася вона напровесні 2007 року, коли Джеймс зустрів у своєму під'їзді худющого рудого кота із залисинами у шерсті та геть подряпаного у бійці або в нещасній пригоді. <span><a name='more'></a></span></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Джеймс одразу зрозумів, що цей кіт - особистість. Кіт не виявляв жодних ознак страху. Навпаки, у ньому відчувалася спокійна, незворушна впевненість та цікавість. Він мав розумний погляд та зрадів, коли чоловік вирішив його погладити, бо легенько потерся об Джеймсову руку. У подальшому виявилося, що це бездомний кіт. І його дбайливим господарем став Джеймс.</span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Але все було геть не просто. Джеймс Бовен згадує: "Відповідальність за кота - то було останнє, чого я зараз потребував. Невдаха-музикант, колишній наркоман, нікчемний мешканець "благодійної" квартири, - я ледве міг нести відповідальність навіть за самого себе". Кіт отримав ім'я Боб. Завдяки Бобу життя Джеймса наповнилося новим сенсом та почало змінюватися на краще.</span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">На вулицях Лондона Джеймс музикував, а ще продавав часопис "The Big Issue". Боб завжди був поруч. Колоритна парочка привертала увагу перехожих. Люди зупинялися й розмовляли з ними, фотографувалися, з'явилося багато шанувальників, постійних клієнтів, друзів. Матеріальне становище значно покращилося. Хоча вуличні заробітки не були стабільними та безпечними.</span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Боб і Джеймс стали дуже популярними: світлини та відео в Інтернеті, інтерв'ю у друкованих виданнях, а одного разу літературна агентка запропонувала Джеймсові написати книгу... "Вуличний кіт на ім’я Боб" (2012) — перша з восьми книг про Боба. Згодом було продано дев’ять мільйонів примірників більш ніж 40 мовами, завдяки чому вони посіли перше місце в списках бестселерів у всьому світі.</span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Українською мовою маємо дві книги Джеймса Бовена: "Вуличний кіт на ім'я Боб" (2016) та "Світ очима кота Боба. Нові пригоди Джеймса та його мудрого вуличного кота" (2017). Книги вийшли у видавництві "Рідна мова" (Київ, переклав з англійської Володимир Панченко, серія "Світовий бестселер рідною мовою"). У 2019-2020 роках тираж книжок додрукували.</span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">На початку першої книги автор написав: Присвячую Брін Фокс... і всім, хто втратив друга". На початку другої читаємо: "Усім, хто присвятив своє життя допомозі безхатькам і знедоленим тваринам". Також додав такі вислови:</span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><blockquote><span style="font-size: medium;">"Якби людину схрестити з котом, це покращило б людину, але погіршило б кота". <i>Марк Твен</i></span></blockquote></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><blockquote><span style="font-size: medium;">"Якщо поруч кіт, усе стає особливим... навіть самота". <i>Луїс Камуті</i></span></blockquote></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">За мотивами книги був знятий фільм "Вуличний кіт на ім’я Боб" (2016). Режисером фільму є Роджер Споттісвуд, сценарій Тіма Джона та Марії Нейшн, актор Люк Тредевей зіграв Джеймса. <span style="text-align: left;">Однією з причин, через яку Люка Тредевея відібрали на головну роль, було те, що він вміє грати на гітарі та співати. В усіх сценах співає саме він. </span><span style="text-align: left;"> Боб зіграв самого себе більшу частину фільму (</span>його дублерами виступали ще 6 котів).</span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;">29 березня 2017 року картина отримала нагороду "Найкращий британський фільм" на Національній кінопремії Великобританії. П</span></span><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;">оява дуету на великому екрані привела його до ще більшої слави. У наступні роки Джеймс і Боб подорожували до Норвегії, Франції, Німеччини, Бельгії, Португалії та навіть Японії, а також займалися благодійністю: допомагали притулкам для тварин та безхатькам.</span></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;">Коли вони досягали кожного пункту призначення, тисячі людей вишиковувалися в чергу, щоб побачити рудого кота, який радісно муркотів поруч із Джеймсом під час автограф-сесій та інтерв’ю, незважаючи на увагу, яку йому приділяли. "Він був щасливий, де б ми не були, поки він був зі мною", — згадував Джеймс. </span></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span style="text-align: left;">У листопаді 2020 року на екрани британських кінотеатрів вийшов фільм на різдвяну тематику </span><span style="text-align: left;">"Подарунок кота Боба"</span><span style="text-align: left;">. </span><span style="text-align: left;">Фільм вийшов посмертно, оскільки кіт Боб загинув у червні 2020 року... </span>13 червня 2020 року Боба погодували на кухні їхнього будинку в графстві Суррей, і востаннє його бачили приблизно об 23:00, а через півгодини Джеймс помітив, що його немає. </span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">У понеділок, 15 червня 2020 року, через два дні після зникнення, Боба знайшли мертвим на узбіччі дороги приблизно за 0,5 милі (0,8 км) від його дому. Встановлено, що причиною смерті стала гематома внаслідок збиття автомобілем, водій якого невідомий. Вважалося, що йому було щонайменше 14-15 років. Боб втік через мансардне вікно, яке помилково залишили прочиненим.</span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;">"Боб врятував мені життя. Ось так просто. Він дав мені набагато більше, ніж просто дружнє спілкування. З ним я знайшов мету в житті, якої мені бракувало. Успіх, якого ми досягли завдяки нашій книзі і фільму, був дивом. Боб познайомився з тисячею людей, торкнувся мільйонів життів. Ніколи не було такого кота, як він. І ніколи більше не буде...", - каже Джеймс Бовен. </span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;"><span>У південно-східному кутку парку в районі Іслінгтон можна побачити бронзову фігуру кота на ім'я Боб у натуральну величину, що сидить на стопці книг. Тут же знаходиться лава з рожевого граніту з цитатою містера Бовена: </span><span>"Він мій товариш, мій найкращий друг, мій учитель і моя споріднена душа. І він буде таким завжди. Завжди".</span></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;">На церемонії відкриття скульптури Джеймс Бовен сказав наступне: "Я сподіваюся, що коли люди відвідають статую Боба або просто пройдуть повз, вони скористаються моментом, щоб згадати, що кожен заслуговує на другий шанс і що ніхто не самотній". Джеймс і Боб змогли подбати один про одного, і, у свою чергу їхнє життя стало легендою. </span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;">Джеймс Бовен увічнив Боба не тільки у своїх книжках, але й присвятив йому пісні. На Ютубі можна <a href="https://youtu.be/FG2FoWl71Ok" target="_blank">переглянути</a> офіційне музичне відео на пісню "And Then Came Bob" ("І тоді прийшов Боб") Джеймса Бовена з The Wild & Stray. Відео опубліковане у 2018 році. Прибуток від синглу передано The Big Issue Foundation, яка підтримує бездомних по всій Великобританії.</span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;">МОЇ ВРАЖЕННЯ </span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;">Я прочитала обидві книги, які вийшли українською мовою, а третю книгу "Подарунок кота Боба" (рос.) прочитала онлайн. Ця невигадана історія полонила мене з перших рядків читання, одразу потрапила до самого серця, викликала захоплення, співпереживання, здивування, а ще наповнила душу якимось дивовижним теплом. Ох, зовсім недарма вона стала світовим бестселером... </span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;">Боб дійсно був особливим котом: надзвичайно розумним, відданим, сміливим, волелюбним, допитливим, товариським, талановитим. Усі помічали розкішного рудого красеня та були ним зачаровані. До місця своїх заробітків Боб і Джеймс їздили автобусом №73, де Боб любив притискатися до вікна та спостерігати за тим, що відбувається назовні. </span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;">Далі вони йшли пішки. Боб ходив на саморобному повідку, а потім на спеціальній шлейці. Але переважно Боб пересувався вулицями Лондона, сидячи на плечах у Джеймса. Кіт мав багато різноманітних шарфиків, які дарували йому шанувальники. Він часто красувався у якомусь з них, а перед Різдвом - у костюмі Санта Лапуса. А ще, на радість публіці, Джеймс навчив Боба деяким трюкам.</span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;">Джеймс завжди ставився до знайденого кота з великою повагою, відповідальністю, любов'ю. І це людина, яка боролася з наркотичною залежністю, мала купу проблем та обмаль коштів. Він відніс Боба до клініки Служби захисту тварин, де оглянули знайду, надали допомогу та призначили лікування. Увесь свій заробіток Джеймс тоді віддав на ліки та котячий корм. </span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;">Пізніше в клініці Бобу зробили операцію зі стерилізації, провели чіпування. Тобто Джеймс з самого початку повівся цивілізовано щодо здоров'я та безпеки кота. Боб не пручався, коли Джеймс давав йому таблетки, бо довіряв своєму компаньйону. Іноді рудий волів залишатися вдома, а не їхати до центру міста. Але зазвичай першим вискакував за двері, навіть у негоду, дощ і холод, щоб тільки бути поряд із Джеймсом.</span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;">Щодо фільму "Вуличний кіт на ім’я Боб" (2016): фільм непоганий, якщо не читати книгу. Люк Тредевей доволі органічно виглядає у ролі Джеймса; передана атмосфера лондонських вулиць; у фільмі можна побачити самого кота Боба. Не сподобалось те, що сценарій фільма істотно відрізняється від реальної історії, а фільм <span style="text-align: left;">"Подарунок кота Боба" (2020) взагалі має мало що спільного з нею. Але це мій суб'єктивний погляд.</span></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;">Дуже раджу книги Джеймса Бовена про кота Боба до прочитання!</span></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;">Схожі публікації</span></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;"><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2021/01/blog-post.html" target="_blank">Вікі Майрон "Дьюї. Кіт з бібліотеки, який здивував весь світ"</a></span></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;"><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2016/02/1.html" target="_blank">1 березня - Всесвітний день кішок</a></span></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><br /></div></div>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-7365404210641868082023-07-03T19:59:00.018+03:002023-12-20T09:05:03.820+02:00Книга про книги: Антоніо Ітурбе "Бібліотекарка з Аушвіцу" + подкаст<p> </p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi9wuu8BGbyQEqYQEdJNiT4r3-OY8aECrcmDA7u9zpggAod07_FJghZxdQc6qDQrI5-x_r2bt4v9jYkENJG5Kl3Lt0uvAgXLfxamxDWzEASsQkurEk1niNIAnZb-5Ysv2ELoHF559kJFCbKK8nkCB--WRuoUgZ7Frh4k2xIMtDkipv-CAnac01Qhd4T/s2398/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="2398" data-original-width="1559" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi9wuu8BGbyQEqYQEdJNiT4r3-OY8aECrcmDA7u9zpggAod07_FJghZxdQc6qDQrI5-x_r2bt4v9jYkENJG5Kl3Lt0uvAgXLfxamxDWzEASsQkurEk1niNIAnZb-5Ysv2ELoHF559kJFCbKK8nkCB--WRuoUgZ7Frh4k2xIMtDkipv-CAnac01Qhd4T/s320/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0.jpg" width="208" /></a></div><br /><div><br /></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Бібліотекарка з Аушвіцу" (2012) - новинка на українському книжковому ринку: вона вийшла у видавництві "Vivat" (Харків, 2023, переклала з іспанської Іларія Шевченко). Автором роману є іспанський журналіст, письменник, професор Антоніо Ітурбе (нар. 1967). У 2013-му році книга була відзначена премією Troa в категорії "Романи про моральні цінності". Це роман про Голокост. <span><a name='more'></a></span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Наскільки реальною є описана історія? Чи сподобалася книга? На що нарікають деякі її читачі? Разом із бібліотекаркою та книжковою блогеркою Людмилою Понкратовою (ютуб-канал <a href="https://www.youtube.com/@booksandlife" target="_blank">"Books and life"</a>) розповідаємо про книгу та ділимося своїми враженнями. </span><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;">Запис розміщено на каналі подкастів вГолос Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки.</span></span></div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span frameborder="0" height="102px" iframe="" scrolling="no" src="https://podcasters.spotify.com/pod/show/f9d91ig4jsg/embed/episodes/ep-e266v8q/a-aa26puh" style="font-size: medium;" width="400px"></span><iframe frameborder="0" height="102px" scrolling="no" src="https://podcasters.spotify.com/pod/show/f9d91ig4jsg/embed/episodes/ep-e266v8q/a-aa26puh" width="400px"></iframe></div><div><br /></div><div><br /></div><div><br /></div><span style="font-size: medium;">ЦИТАТИ ПРО КНИГИ</span><div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"></span></div><blockquote><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Упродовж історії людства всі диктатори, тирани, пригноблювачі - арійці, африканці, азіати, араби, слов'яни - будь-якого кольору шкіри й ідеології - ті, що виступали за народну революцію або захищали привілеї аристократії, ті, що дотримувалися Божих заповідей або підкорялися військовій дисципліні, - мали дещо спільне: вони люто переслідували книжки. Так, книжки дуже небезпечні, адже заохочують думати".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"У цьому темному місці [Аушвіці], де людство перетворилося на власну тінь, присутність книжок слугувала свідченням менш похмурих і більш милостивих часів, коли слова лунали переконливіше, ніж кулемети". </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Якщо нацисти забороняють книжки, це означає, що книжки на боці євреїв".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Робота з книжками наближає дітей на один крок до нормального життя, про яке всі мріють".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Книжки ніколи не втрачають пам'ять".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Тієї ночі Діта відчула радість відкриття, зрозумівши одну просту річ: скільки б бар'єрів не звели всі нацисти планети, це не має жодного значення - достатньо розгорнути книжку, щоб подолати всі перешкоди".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Розпочати читання - все одно що сісти в поїзд і вирушити у відпустку".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Подібно до того, як Нільс Гольгерсон учепився за гусячу шию і полетів далеко-далеко, вона хапається за книжки з їхньої маленької бібліотеки, щоб вони витягли її з мулистого болота сумнівів".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Врешті-решт, Герберт Веллс мав рацію. Машина часу таки існує - це книжки".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Книжка - це двері, що ведуть до потаємного горища: достатньо відчинити їх, і ти опинишся там. І твій світ миттю зміниться".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Той факт, що вона знову тримає книжки в руках, означає, що життя повертається в нормальне русло, що елементи пазла, грубо розтоптаного чиїмись чоботами, поступово стають на місце".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Книжка - це хліб, спечений на дріжджах, що розбухають всередині, і вона живе, поки очі читача перетворюють бездушний папір на вогонь почуттів".</span></div></blockquote><p><br /></p><p><span style="font-size: medium;">ЦИТАТИ </span></p><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"></span></div></div><div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"></span></div><blockquote><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Дорослі марнують час на пошуки щастя, яке ніколи не знайдуть, а діти вміють вирощувати щастя будь-де, навіть на своїй долоні".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Люди завжди знаходять прихисток у минулому, якщо не мають змоги мріяти про майбутнє".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"В юності один рік - майже все життя".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Одержимість виживанням призводить до морального занепаду".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Кепкування з інших - своєрідні ліки, що допомагають зцілити душевні рани й позбутися власних страхів".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Ми - це наші мрії".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Коли ми опиняємося на краю провалля, наше сприйняття реальності змінюється: все, що раніше видавалося величезним, стає крихітним, а все, що мало неабияке значення, виявляється несуттєвим".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Правда - перша жертва війни".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Є люди, які починають раптово згасати. Вони здалися".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Страхи - нічні рослини, що проростають у пітьмі".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Війна не лише калічить тіла, а й позбавляє людей розуму, вбиває душі".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Війна - це річка, що вийшла з берегів. Повернути таку річку в потрібне русло дуже важко: якщо ти поставиш невеличку перепону, вона змете її зі свого шляху і помчить далі".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Комунізм - мальовнича дорога, що веде в безодню".</span></div></blockquote><p><br /></p><div style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;">Схожі публікації<br /><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2022/01/blog-post.html" target="_blank">Книга про книги: Маркус Зузак "Крадійка книжок"<br /></a><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2016/01/blog-post_27.html" target="_blank">Книга про Голокост: "Щоденник Анни Франк"</a></span></div><p><br /></p><p> </p></div>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-84104473745683430432023-05-15T13:12:00.015+03:002023-05-17T11:38:02.620+03:00Безпека дорожнього руху. Онлайн-вікторина<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjeGOwYRd8eLj498l2u3sjso64Y8RFDzTkZiL_Xy8RtcuYA7d0LtQ8FLSRWn_-YpRF1hptwyhg5B81K0mnMa-XcLWvTTLbyfP0Za2HLiP2agPEVygzSqZ-JaoFNTkQfJ27YgNkd4hSngBZmMDy0dTQCx1Iz5DfV5U5auFr2x02kT3A__lHA4vk3zU9l/s1167/%D0%91%D0%94%D0%A0.png" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="622" data-original-width="1167" height="171" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjeGOwYRd8eLj498l2u3sjso64Y8RFDzTkZiL_Xy8RtcuYA7d0LtQ8FLSRWn_-YpRF1hptwyhg5B81K0mnMa-XcLWvTTLbyfP0Za2HLiP2agPEVygzSqZ-JaoFNTkQfJ27YgNkd4hSngBZmMDy0dTQCx1Iz5DfV5U5auFr2x02kT3A__lHA4vk3zU9l/s320/%D0%91%D0%94%D0%A0.png" width="320" /></a></div><br /><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">У рамках реалізації заходів II Десятиліття дій з безпеки дорожнього руху 2021-2030 з 15 по 21 травня 2023 року у світі відбудеться 7-й Глобальний тиждень безпеки дорожнього руху присвячений переосмисленню мобільності та створенню зручних та безпечних умов для усіх учасників дорожнього руху, зокрема пішоходів та користувачів персональним вело- та електротранспортом.<span><a name='more'></a></span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Друзі, долучаймося. До вашої уваги онлайн-вікторина (1 відповідь) "Рухайся безпечно дорогами життя!". Після кожної відповіді потрібно натискати на блакитну піктограмку у правому нижньому кутку вікторини: правильна відповідь буде підсвічена зеленим кольором. Далі за допомогою цієї ж піктограмки переходимо до наступного питання. Результат отримаємо в кінці вікторини.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><b>"Рухайся безпечно дорогами життя!"</b></span></div><p></p><iframe allowfullscreen="true" mozallowfullscreen="true" src="https://learningapps.org/watch?v=p030tm3xn23" style="border: 0px; height: 500px; width: 100%;" webkitallowfullscreen="true"></iframe><div><br /></div><div><br /></div><div><br /></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Наступна онлайн-вправа (класифікація) "Наш друг - безпечний рух!": потрібно кожне твердження перемістити у поле "Так" чи у поле "Ні". Правильність вибору відповідного поля перевіряємо за допомогою блакитної піктограмки у правому нижньому кутку вправи. Якщо вибір правильний, то твердження буде підсвічено зеленим кольором, якщо вибір хибний - червоним.</span></div><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span style="font-size: medium;"><b>"Наш друг - безпечний рух!"</b></span></div><iframe allowfullscreen="true" mozallowfullscreen="true" src="https://learningapps.org/watch?v=p8r8u1zma23" style="border: 0px; height: 500px; width: 100%;" webkitallowfullscreen="true"></iframe><div><br /></div><div><br /></div><div><br /></div><div><span style="font-size: medium;">Схожі публікації</span></div><div><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2017/04/learningappsorg.html" target="_blank"><span style="font-size: medium;">"Охорона праці - запорука життя!". Онлайн-вікторина</span></a></div>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-51936693831208020852023-04-23T09:23:00.019+03:002023-04-23T20:49:39.225+03:00Книга про книги: Ірене Вальєхо "Подорож книжки. Від папірусу до кіндла"<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgsya4ZaxPVARepLDPD7Ifv6G1EylKcu9aoeSz3YJ8xgluPJbhQcxrAPZoOhBwF8iGd9L07MKbn8GSED82zxAWNRFoTmzVgEmJ3jBiMY73fTzNZEeRXZAjRPH4Bz1N5Tst2qJ2bn41uV7Vig7k8FOmBYx316daJYxHHSb_o6wHfsgSUIultQJtwTV5Z/s2524/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%20%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="2524" data-original-width="1715" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgsya4ZaxPVARepLDPD7Ifv6G1EylKcu9aoeSz3YJ8xgluPJbhQcxrAPZoOhBwF8iGd9L07MKbn8GSED82zxAWNRFoTmzVgEmJ3jBiMY73fTzNZEeRXZAjRPH4Bz1N5Tst2qJ2bn41uV7Vig7k8FOmBYx316daJYxHHSb_o6wHfsgSUIultQJtwTV5Z/s320/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%20%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8.jpg" width="217" /></a></div><p><br /></p><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Подорож книжки. Від папірусу до кіндла" (2019) - це та книга, яка здобула широку популярність і прославила її авторку, іспанську письменницю Ірене Вальєхо (нар. 1979), на міжнародному рівні. Книгу видано вже у 30 країнах світу. Українською мовою "Подорож книжки" вийшла у видавництві "Лабораторія" (Київ, 2023, переклала з іспанської Анна Мараховська).<span><a name='more'></a></span></span></div><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Ірене Вальєхо має вчену ступінь доктора філології університетів Сарагоси та Флоренції, вона вивчає класичних авторів (Стародавньої Греції та Стародавнього Риму), особливо їх значення та вплив на сучасність. "Подорож книжки" - це обширна робота, у якій науковиця подає калейдоскопічну історію писемності та досліджує те, як книги сформували не тільки стародавній світ, але й наш.</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span>Розповідь авторки не йде в упорядкованому хронологічному порядку, а перемежовується з іншими історичними часами та сучасністю, а також особистими моментами. Книга Ірене Вальєхо містить чудові цитати про писемне слово, класичну літературу, книжки, книгарів, книгарні, </span>бібліотеки та бібліотекарів. А ще наводить багато надзвичайно цікавих фактів з історії книжок.</span></p><p><span style="font-size: medium;"><br /></span></p><p><span style="font-size: medium;">З ІСТОРІЇ КНИЖОК </span></p><p></p><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"></span></div><p></p><blockquote><p></p><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Латинське слово liber, тобто "книжка", спершу позначало кору дерева, а точніше - волокнисту плівку, яка відокремлює кору від деревини стовбура.</span></div><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">Латинською мовою термін на позначення книжки звучав майже так само, як прикметник "вільний". Така фонетична подібність заохочує до гри слів, уподібнюючи читання і свободу.</div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">Греки назвали книжку biblion на згадку про фінікійське місто Бібл, відоме завдяки експорту папірусу. Еволюція цього терміна завершилася тим, що сьогодні він позначає назву лише одного твору: Біблії.</div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Слово librarius (лат.) позначало копіювальника і книгаря, адже це була одна професія. До винайдення друкарського верстата книжки відтворювали одну по одній.</span><span style="font-size: medium;"> </span></div></span><p></p><p></p><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Книжки, винайдені п'ять тисяч років тому, були глиняними табличками завдовжки близько двадцять
сантиметрів, прямокутних і пласких, схожих на наші семидюймові планшети.</span></div><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;"><br /></div><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;">Сувої папірусу були від 13 до 30 сантиметрів, а їхня стандартна довжина коливалася від 3,2 до 3,6 метра. Початкова довжина найдовшого сувою єгипетської колекції Британського музею, папірусу Гарріса, становила 42 метри.</div></span></span><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">У
процесі читач розгортає сувій правою рукою, щоб побачити новий текст, а
лівою згортає прочитані стовпчики. По завершенні читання книжку
перекручували задом наперед, з кінця до початку, тож за правилами
гарного тону її потрібно перемотати, як касетну плівку, для наступного
читача.</div></span><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span style="font-size: medium;">В епоху папірусу улюбленим місцем для зазначення імені
автора був кінець тексту, найбільш захищена частина книжки, яку
розгортали й згортали; її початок на зовнішній поверхні циліндра
псувався найбільше і часто рвався.</span> <br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">У
сухому кліматі Єгипту папірус залишався гнучким і білим, а у вологій
Європі чорнів і ставав крихким. </span><span style="font-size: medium;"><span style="font-size: medium;">У вологому кліматі папірус не живе довше за двісті років. </span></span></p><p></p><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">За часів Античності найцінніші сувої зберігали у горщиках, дерев'яних ящиках чи шкіряних мішках.</span></div><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">Сувої виготовляли тільки в Єгипті.</div></span><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Були прекрасні книжки, виготовлені з насичено-білої
шовковистої шкіри; вона називалася "велень", а створювали її з
новонароджених дитинчат тварин чи навіть ембріонів, вилучених з
материнського лона.</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Гомер - ім'я без біографії. Ба навіть не ім'я, а прізвисько сліпого поета: "Гомер" можна перекласти як "той, хто не бачить". Греки нічого про нього не знали достеменно і навіть не могли дійти згоди про час його життя.</span><span style="font-size: medium;"><span style="font-size: medium;"> </span></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Александр Македонський ніколи не розлучався з "Іліадою", а його кумиром з дитинства був Ахіллес, наймогутніший і найстрахітливіший воїн грецької міфології. Александр завоював світ з "Іліадою" в руках.</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">У грецьких школах діти вчилися читати на "Іліаді" та "Одисеї". Гомер був беззаперечним учителем всієї Еллади.</span></p><p></p><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Улюбленим поетом [греків] був Гомер. "Іліада" подобалася їм більше за "Одісею". Також вони читали Гесіода, Платона, Менандра, Демосфена і Фукідіда, але друге місце посідав Евріпід.</span></div><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">Від Геракліта бере початок складна література, читачеві якої доводиться робити над собою зусилля, щоби вхопити сенс написаного.</div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Перші найдавніші писемні вірші й оповідання прийшли у світ без імені й назви. Історії називали за першими словами тексту.</span><span style="font-size: medium;"> </span></div></span><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">За часів Античності читання не було німим, як тепер. За
деякими кричущими винятками, тоді завжди читали вголос, навіть на
самоті. </span></p><p></p><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Арістотель,
який зібрав величезну колекцію книг - саме вона надихнула амбітну
Александрійську бібліотеку, - був першим європейським інтелектуалом у
вузькому сенсі цього слова.</span></div><span style="font-size: medium;"><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">В Александрійській бібліотеці,
різнобічній і надзвичайно багатій, були книжки з усіх тем, написані в
усіх куточках звіданого світу.</div><div style="text-align: justify;"><br /></div></span></span><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;">Деметрій Фалерський (учень Арістотеля) винайшов посаду
бібліотекаря, якої досі не існувало. Він упорядкував Александрійську
бібліотеку.</div><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;"><br /></div><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;">Очільник Александрійської бібліотеки був водночас учителем дітей царя.</div></span></span></span><p></p><p></p><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Ассирійський монарх Ашшурбанапал,
який жив у VІІ столітті до нашої ери, був найбільшим колекціонером
книжок до Птолемея. Бібліотека Ашшурбанапала в Ніневії - найближча
попередниця Великої бібліотеки в Александрії.</span></div><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">У ІІІ столітті до нашої ери великим каталогом [Александрійської бібліотеки] опікувався поет Каллімах Киренський, перший літературний картограф. Каллімаха вважають батьком бібліотекарів. </div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">Каталог Каллімаха - він називався "Пінакес", тобто "Таблиці", - не зберігся, але у текстах наступних століть можна знайти достатньо посилань і згадок, щоб скласти про нього приблизне уявлення.</div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">Каллімах розбив літературу на дві великі царини: вірші й прозу. Потім поділив кожну літературну країну на провінції: епос, лірику, трагедію, комедію; історію, ораторське мистецтво, філософію, медицину, право. Насамкінець від створив секцію "Різне" для творів, які не належали до жодного з основних жанрів.</div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">Після Каллімаха багато письменників на тому чи тому етапі життя працювали бібліотекарями: Гете, Казанова, Гельдерлін, брати Грімми, Льюїс Керролл, Музіль, Онетті, Перек, Стівен Кінг.</div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">На початку ХХ століття територію цієї професії [бібліотекаря], в якій від часів Ніневії, Вавилонії та Александрії вправлялися чоловіки, почали мирно захоплювати жінки. 1910 року їх було вже майже 80%.</div></span><p></p></blockquote><p><span style="font-size: medium;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Подорож книжки. Від папірусу до кіндла" Ірене Вальєхо потребує уважного та вдумливого читання. Якщо знань з історії античності не вистачає, то варто додатково переглядати інформацію в Інтернеті, а також ознайомитися з географічною мапою, де зображено стародавній світ. Проте саме такі книги збагачують розум, залишають свій слід у пам'яті та приносять задоволення нам, книголюбам. </span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span>Схожі публікації</span></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2023/04/blog-post.html" target="_blank">Книга про книги: Шон Байзелл "Щоденник книгаря"</a></span></p><p></p><p></p>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-4156306766754952772023-03-27T19:33:00.034+03:002023-03-29T19:13:52.495+03:00Сучасна українська проза: Ореста Осійчук "Абрикосова книгарня"<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjndtNWhpk19xhhpMQCuSSXWS8HucE96m5_-n8KvqUxmak7wxJAXlb_Y5h25rZPf06R8uQajHEghza1q-AD7_n_zEKxChzdqI4jtf9HgErecmWsd0LufoAZW6KgCeDjSC6CoCtTrJI__NEQkPlgRF5NQh-fUwUqpgvQ_86gczwno5aiJ9VNyfKU9C20/s2531/%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8F.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="2531" data-original-width="1728" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjndtNWhpk19xhhpMQCuSSXWS8HucE96m5_-n8KvqUxmak7wxJAXlb_Y5h25rZPf06R8uQajHEghza1q-AD7_n_zEKxChzdqI4jtf9HgErecmWsd0LufoAZW6KgCeDjSC6CoCtTrJI__NEQkPlgRF5NQh-fUwUqpgvQ_86gczwno5aiJ9VNyfKU9C20/s320/%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8F.jpg" width="218" /></a></div><br /><br /><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">За даними Українського інституту книги "Абрикосова книгарня" (Київ, видавництво "Наш Формат", 2021) молодої волинської письменниці Орести Осійчук (нар. 1982) увійшла до добірки бестселерів книжкового ринку за 2022 рік. "Абрикоска", як її лагідно називає авторка, захоплює вже з першої сторінки та не відпускає до останньої.<span><a name='more'></a></span></span><p></p></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span>Події розгортаються на тлі Галичини початку ХХ століття. Злидні та безвихідь змусили Марію Фариняк віддати свого синочка Михайлика до родичів покійного чоловіка на виховання. Так дев'ятирічний Мисько опинився у велетенському домі вуйка Стефана та цьоці Касі Фариняків. </span>Дві крислаті абрикоси, які росли біля їхнього будинку, мають безпосереднє відношення до назви цієї книги.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Роман не можна віднести до категорії "книга про книги", хоча у ньому є книгарня вуйка Стефана, є бібліотекар Його Світлості Казимира Чарторийського - пан Людвіг, є письменник - також Михайло Фариняк, але вже із ХХІ століття... "Абрикосова книгарня" - це атмосферна, пронизана тонким гумором, тепла та щемка сімейна сага про родину Фариняків. </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><blockquote>"Це 100 років життєвого плетива однієї історії: чотири друга, які ніколи б не мали стати друзями; три таємниці, які зруйнували, щоб врятувати; двоє вовченят, які так і не стали вовками; одна любов, яка жила в безлічі сердець". <i>(Сайт "Абрикосова книгарня")</i></blockquote></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Проте одна книжкова цитата все ж таки знайшлася:</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><blockquote>"Виявляється, літери не просто так розсипані на аркушах. Вони як шифр у найцікавішій вуличній грі: розгадаєш - і відкриєш такі захопливі пригоди, що й уявити годі!".</blockquote></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Найбільш колоритним, яскравим, суперечливим персонажем книги є цьоця Кася: гороподібна, з громовим голосом та важкою рукою, сувора, гнівлива, але по-своєму мудра, справедлива, великодушна. Цьоця Кася - неперевершена господиня. У її домі все блищить, нема жодної павутинки, а чого тільки коштують цьоціни страви: </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;">зелена зупа зі сметаною, </span></span></div><div style="text-align: justify;"><div><span style="font-size: medium;"><span style="text-align: left;">розсол з домашньою локшиною на жовтках, </span></span></div><div><span style="font-size: medium;"><span style="text-align: left;">пшоняні голубці в мангольді, </span></span></div><div><span style="font-size: medium;"><span style="text-align: left;">печена шинка, </span></span></div><div><span style="font-size: medium;"><span style="text-align: left;">пиріжки з ябками та цинамоном, </span></span></div><div><span style="font-size: medium;"><span style="text-align: left;">пиріжки з солодкою квасолею та маком, </span></span></div><div><span style="font-size: medium;"><span style="text-align: left;">тертий пляцок з ябками, </span></span></div><div><span style="font-size: medium;"><span style="text-align: left;">завиванець з маком, </span></span></div><div><span style="font-size: medium;"><span style="text-align: left;">медівник, </span></span></div><div><span style="font-size: medium;"><span style="text-align: left;">маківник, </span></span></div></div><div style="text-align: justify;"><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;">ружева мармуляда...</span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">У "Абрикосову книгарню" можна закохатися вже через одну її мову, таку самобутну, чарівну, барвисту: люди вітаються одне з одним словами "Слава Іссу" та відповідають "Навіки слава"; Мисько з мамою не завжди мали чим розтопити "п’єц"; Ромко взув нові блискучі "мешти", які отримав у подарунок на Різдво; вуйко Стефан говорить до дружини "афинко моя"... А оті "цинамон" та "мармуляда", - то просто любов! </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;"><p style="text-align: justify;">Друзі, раджу книгу до прочитання.<span style="text-align: left;"> </span></p><blockquote style="text-align: justify;">"Абрикосова книгарня" — це моє зізнання в любові до краю, де я народилася, до маленького містечка на березі Дністра, в якому ще й досі стоїть дім мого дідуся, сповнений нашою з ним теплою дружбою, історіями про старий палац, дитячими скарбами та пожовклими світлинами, які вміють розмовляти, аби їх лише слухали...". <i>(Ореста Осійчук)</i></blockquote><i></i><p></p><p style="text-align: justify;"><i></i></p><p style="text-align: justify;"><br /></p></span></span></div>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-15125201018877522772023-02-18T13:25:00.005+02:002023-02-18T13:30:55.853+02:00Книга про книги: Метт Гейґ "Опівнічна бібліотека"<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjLW2agrc0VC3dWo6qsuEy7w-33-kStjpv02kCXFyQSzI3eNYBvNrHc6YPJpy-FgQJMZztXPHE9U6CevIrRqtDcI0qiVxdR79WrJr86p3tUHQ_Kp68kWZiC_zryW6nZe7iDX8-SWDfSyUY0F9yKMZaaU61hBF0VZmk-T2pmtw9JknPkTcMfaR-nzCGd/s2133/%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="2133" data-original-width="1638" height="268" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjLW2agrc0VC3dWo6qsuEy7w-33-kStjpv02kCXFyQSzI3eNYBvNrHc6YPJpy-FgQJMZztXPHE9U6CevIrRqtDcI0qiVxdR79WrJr86p3tUHQ_Kp68kWZiC_zryW6nZe7iDX8-SWDfSyUY0F9yKMZaaU61hBF0VZmk-T2pmtw9JknPkTcMfaR-nzCGd/w206-h268/%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0.jpg" width="206" /></a></div><br /><span style="font-size: medium;"> </span><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Поміж життям і смертю стоїть бібліотека, - мовила вона. - І в тій бібліотеці полицям немає кінця. Кожна книжка дає шанс спробувати інше життя, яке людина могла б прожити. Подивитися, що вийшло б, якби вона обрала щось інше... Чи вчинила б ти по-іншому, якби мала змогу позбутися того, що тебе зараз гнітить?". <span><a name='more'></a></span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Ця інтригуюча містично-філософська цитата з книги "Опівнічна бібліотека" (2020) є одночасно і епіграфом до неї. Британський письменник-фантаст та журналіст Метт Гейґ (нар. 1975) присвятив свою книгу "працівникам охорони здоров'я. І всім, чий обов'язок - дбати про людей". Роман є бестселером "The New York Times".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Українською мовою книга вийшла у видавництві "Жорж" (Харків, 2021, переклад з англійської Ганни Яновської, редактор Роман Трифонов). Таким чином українці змогли читати "Опівнічну бібліотеку" вже через рік після її виходу у світ та дізнатися історію молодої жінки Нори Сід, чиє життя було суцільні жалі.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Через надмір жалів та збіг нещасливих обставин Нора відчула: вона не хоче, щоб наставало завтра. Нора вирішила померти. Але навіть "померти по-людські" в неї не вийшло, бо опинилася на межі життя і смерті, у бібліотеці, де зупинився час: електронний годинник Нори там завжди показував, що настала північ.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Виявилося, що опівнічною бібліотекою керує місіс Елм, колишня шкільна бібліотекарка Нори. Вони не бачилися вже дев'ятнадцять років. Школярка Нора часто проводила свій час за грою в шахи з місіс Елм, яка дуже добре ставилася до дівчинки. А зараз вони вдвох повинні обрати для Нори життя, в якому б та була щасливою...</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Чим закінчиться роман "Опівнічна бібліотека" зрозуміло вже на самому початку книги, бо там є ще один епіграф: "Я ніколи не зможу стати всіма, ким хочу, і прожити всі ті життя, яких би хотіла. Я ніколи не зможу навчитися всього того, чого б хотілося. Та й навіщо мені цього хотіти? Я хочу жити і відчувати всі відтінки, тони й напівтони душевного та фізичного досвіду, можливого в моєму житті". </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Авторкою цитати є Сильвія Плат (1932-1963), американська феміністська поетеса і письменниця, одна з засновниць жанру "сповідальної поезії" в англомовній літературі. За життя Плат вийшла лише поетична збірка "Колос та інші поезії" (1960) і напівавтобіографічний роман "Під скляним ковпаком" (1963).</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Злет творчої кар'єри поетеси був перерваний трагедією: на початку 1963 року, страждаючи від важкої депресії, Сильвія Плат наклала на себе руки. Метт Гейґ також постраждав від психічного розладу, коли йому було 24 роки. Він досі іноді страждає від занепокоєння. Тому зовсім невипадково деякі його книги підіймають теми душевного здоров'я.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Саме такою є "Опівнічна бібліотека". Весь роман має вигляд майстерної вправи, призначеної для боротьби з депресією та тривогою. Що найкраще може статися у вашому житті, а що найгірше? Що ви можете змінити, а що ні? Автор дає відповідь: "Поки ми живі, в нас завжди перебуває майбутнє з багатогранними можливостями".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;">Відомо, що психічний розлад вже був присутній у роду Метта Гейґа, тобто не виключено, що проблема дісталася йому у спадок та може і надалі передаватися нащадкам. Розраду собі письменник знайшов у книгах та читанні, які стали одним із шляхів до його гарного самопочуття.</div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">Метт Гейґ ідентифікує себе як атеїст. Він сказав, що книги – його єдина істинна віра, а бібліотека – його церква. У 24 роки Гейґ хотів накласти на себе руки. Але життя обернулося так, що тепер він письменник, який навчає читачів своїх книг та власних дітей: як пережити, коли майбутнє виглядає безрадісним.</div></span></div><div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span>Роман має лише одну сюжетну лінію та мінімум персонажів. Він <span>написаний просто, читається легко та швидко, тому при читанні виникає відчуття, що книгу адресовано підліткам, хоча головним діючим особам більше тридцяти років. Але це другорядне. Головне інше: книга Метта </span>Гей</span>ґа "Опівнічна бібліотека" надихає людей жити.</span></div></div><div><span style="font-size: large;"><br /></span></div><div><span style="font-size: large;"><br /></span></div><div><p></p><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">ЦИТАТИ ПРО БІБЛІОТЕКУ</span></div><div><span style="font-size: medium;"><blockquote><div style="text-align: justify;">"Виявилося, що перебувати в бібліотеці й не бажати взяти що-небудь із полиці практично неможливо".</div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div><div style="text-align: justify;">"У бібліотекарів є знання. Вони відкривають людині дорогу до потрібних книжок. До потрібних світів. Вони знають найкращі місця. Як пошуковики, тільки наділені душею".</div></div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div><div style="text-align: justify;">"У бібліотеки суворі правила. Книжки - цінні. Треба їх берегти".</div></div></blockquote><div><div></div></div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">ЦИТАТИ</div></span></div><blockquote><div><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;">"У кожному житті містяться мільйони рішень. Є серед них великі і малі. Але щоразу, коли одне рішення бере гору, результат не такий, як тоді, коли б перемогло інше. Відбувається незворотна зміна, яка далі веде до нових і нових змін".</div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">"...Будь яке справжнє мистецтво - це передусім чистота зосередженості. Що більше занурюєшся у свою справу, то менше думаєш про все інше. Ніби припиняєш існувати й стаєш тим, що робиш".</div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">"Доки не проживеш - не дізнаєшся".</div></span><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Жалі людину не полишають. Це не комариний укус - вони турбують усе життя".</span></div></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Навіщо інший всесвіт, якщо тут є собаки?... У мене хороше життя. У мене добрі друзі. У мене є собаки".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Страх - це коли заходиш у підвал і хвилюєшся, що двері зачиняться за тобою і не відчиняться. Відчай - це коли двері за тобою зачинились і замкнулись".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"...Деякі істини неможливо побачити".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;">"Важливо не те, куди дивишся, а те, що бачиш".</div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">"Те, що інколи здається пасткою, насправді є тільки витівкою розуму".</div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">"Поки ми живі, в нас завжди перебуває майбутнє з багатогранними можливостями".</div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">"Життя не треба розуміти. Його треба жити".</div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;">"Справжнє одкровення - виявити, що те, куди хотілося втекти, є тим самим місцем, звідки почалася втеча".</div></span></div></blockquote><div><br /></div></div>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com2tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-52665463210314736772023-01-28T20:59:00.011+02:002023-04-17T22:36:56.245+03:00Книга про книги: Горан Петрович "Крамничка "З легкої руки""<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg2xSwbgFbGqrTi0Nm6D_dlkWndY_5i__szGxBk8A12DY_IvqGS8mNVNdTlrp_yWpZ_vvWDy-gTN8WGicromPIj_V3_lHvmdPHOMM_FA_NHEIG9Q6Nk6caGADOwD-s_zuhQ6qGKvzt1Wycyyiycv4euJxaHWn0YuN-nO7373WolPAkL9TL90D49kO4q/s2404/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="2404" data-original-width="1451" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg2xSwbgFbGqrTi0Nm6D_dlkWndY_5i__szGxBk8A12DY_IvqGS8mNVNdTlrp_yWpZ_vvWDy-gTN8WGicromPIj_V3_lHvmdPHOMM_FA_NHEIG9Q6Nk6caGADOwD-s_zuhQ6qGKvzt1Wycyyiycv4euJxaHWn0YuN-nO7373WolPAkL9TL90D49kO4q/s320/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0.jpg" width="193" /></a></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><br /></div><br /><p></p><p><span style="font-size: medium;"></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Книга "Крамничка "З легкої руки"" (2000) одразу була визнана найкращім романом року в Сербії, а її автор, один з найвідоміших сербських письменників Горан Петрович (нар. 1961), отримав за нього найпрестижнішу національну літературну премію НІН. Українською мовою книга вийшла у видавництві "Комора" (Київ, 2020, переклад із сербської Алли Татаренко). <span></span></span></p><a name='more'></a><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Довгий час Горан Петрович працював бібліотекарем у відділенні міської бібліотеки в Жичі. Можливо саме тому і з'явилася на світ "Крамничка "З легкої руки"" - роман про читання, бо це надзвичайно важлива тема для бібліотекарів. У сюжеті мова йде про мистецтво "повного читання", коли читець занурюється в книгу буквально.</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Анастас Браніца, один з головних героїв, відкрив це особливе обдарування в собі ще у дитинстві, коли навчався у першому класі. Хлопчик багато разів від слова до слова вивчав зміст книжки про різні пригоди, цікаві дітям шкільного віку. Улюбленими його рядками були ті, де описувався морський краєвид. </span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Одного разу Анастас так яскраво уявив собі цей пейзаж, що опинився на морському узбережжі, та навіть увійшов по пояс у море. Несподівано пролунав скрип кімнатних дверей, і умить усе зникло. Хлопчик продовжував сидіти на стільці, але одяг в нього виявився мокрим, а під капцями куховарки Златани у той день рипів морський пісок.</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Анастас Браніца не єдиний персонаж, хто мандрує книжками. Мадемуазель Наталі Увіль вирушає до книжок, щоб малювати пастельною крейдою тамтешні пейзажі. Пані Наталія Димитрієвич проводить час у книжці письменника, якого сама собі пообіцяла любити усе життя, а ще вона робить покупки у магазинах, які давно вже не існують.</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Сретен Покіміца, співробітник органів держбезпеки, отруєний комуністичною пропагандою, на сторінках книжок влаштовує полювання за людьми, "залишками прогнилої епохи". А студент Адам Лозанич опиняється у книжці, щоб виконати роботу, за яку обіцяють добре заплатити: потрібно лише внести зміни в одну дивну книжку, яка не має ані сюжету, ані дійових осіб. </span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Усі події відбуваються в Белграді у період від 1910-х до 1990-х років. Роман написано у жанрі магічного реалізму. За визначенням - це художній метод, коли магічні елементи включені в реалістичну картину світу. В "Крамничці "З легкої руки"" книжковий світ переважає, він детально описаний, а реальність зображена фрагментарно.</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Крім того, "Крамничка "З легкої руки"" - це роман про кохання. Йдеться про кілька любовних ліній. І далеко не всі кохання у ньому щасливі, є й нерозділені, безнадійні, трагічні, проте вони все одно прекрасні та недаремні. Книга Горана Петровича дивує, зачаровує, вона сповнена доброти та світлого суму, "це книжка, яку хочеться обіймати".</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">ЦИТАТИ ПРО КНИЖКИ ТА ЧИТАННЯ</span></p><blockquote><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Існує три види читачів, за класифікацією старого зануди Гете. Перший, який насолоджується, не розмірковуючи. Третій, який розмірковує, не насолоджуючись. І другий, який розмірковує, насолоджуючись, і насолоджується, розмірковуючи, - той вид, що, власне кажучи, заново створює мистецький твір".</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Книжки як губки. На вигляд вони невеликого розміру, але їхня пориста, губчаста тканина має здатність всотувати незліченну кількість доль, навіть убирати в себе цілі народи. Чим іншим є книжки про зниклі цивілізації, як не губками, які сконцентрували в собі цілі епохи? До останньої живої краплі, поки й самі не почали сохнути, кам’яніти...".</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Час читання - концентрований час, і година тут не дорівнює годині там, інколи вона триває удесятеро довше, а інколи коротша від миті, що пролітає між двома порухами вій".</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Слова відлітають... Написане залишається!".</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Якщо пояснити коротко, процес читання за психологією сприйняття можна розкласти на стрибкоподібні, тривалість в п’ятдесяту частку секунди рухи ока від одного пункту фіксації до іншого або ж від одного до іншого ряду літер, слів, словосполучень. Ці рухи перериваються паузами чи поверненням назад лише тоді, коли не зрозумілий прочитаний текст. Однак якщо розібратися, то моменти читання - це найдовші моменти у світі. Кожний можна було назвати маленькою вічністю...".</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"... неможливо втекти від рідної мови".</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Софія, люба, хоч би який різний вигляд мали книжки, десь - далеко звідси - вони зустрічаються. Коли читаєш книжку справді уважно, з повним розумінням, це так, ніби ти читала багато інших, які її оточують".</span></p></blockquote><p><br /></p>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com2tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-84261938676431276052023-01-21T16:52:00.012+02:002023-02-11T22:10:28.344+02:00Книга про книги: Карлос Руїс Сафон "Гра янгола"<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEig5rwi9gkj7wi_1bY8gFiGlf7mtdYnnpWBfZFvroJBPjcbwDRUA5NGBWQt1v_BUTxB5xRfNWLc-r6Ox_dv1bUfH5HtGE81kgQXyvQJtjTYJCH5YcOxkHijU7aP0rWuoqWKirMcNZ9GzlpOsGZCVN46cC8kF3uqWYhS1dEm8rMJhesJ_Sh5qIiGmuhG/s2403/%D1%81%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BD.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="2403" data-original-width="1521" height="283" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEig5rwi9gkj7wi_1bY8gFiGlf7mtdYnnpWBfZFvroJBPjcbwDRUA5NGBWQt1v_BUTxB5xRfNWLc-r6Ox_dv1bUfH5HtGE81kgQXyvQJtjTYJCH5YcOxkHijU7aP0rWuoqWKirMcNZ9GzlpOsGZCVN46cC8kF3uqWYhS1dEm8rMJhesJ_Sh5qIiGmuhG/w180-h283/%D1%81%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BD.jpg" width="180" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><br /></div><span style="font-size: medium;"><div style="text-align: justify;">"Гра янгола" (2008) - друга книга тетралогії "Цвинтар забутих книжок" іспанського майстра слова Карлоса Руїса Сафона (1964-2020). Вперше українською мовою роман вийшов у видавництві "Клуб сімейного дозвілля" (Харків, 2018, переклад з іспанської Віктора Шовкуна). Події знову відбуваються у Барселоні, але у 20-х роках минулого сторіччя, тобто вони передують подіям, про які йдеться у <a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2022/02/blog-post.html" target="_blank">"Тіні вітру"</a> - першій книзі циклу. <span><a name='more'></a></span></div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;"><div>"Гра янгола" одразу занурює читача в атмосферу нуару: похмура Барселона з її готичними соборами, запилюженими вуличками, безлюдними старими парками, кладовищами; погода, яка цілком відповідає загальному зловісному настрою; багато темряви, мармурових статуй, свічок; проклятий будинок, що зберігає моторошну таємницю; головний герой, який потрапляє у заплутану кримінально-містичну історію... </div><div><br /></div><div>Тим героєм є Давид Мартін, молодий талановитий письменник. Більшою мірою його образ викликає співчуття, бо ще змалку Мартін зазнав страждань, жорстокості, злиднів. Розраду він знаходив у книжках, які давав йому читати сердобольний книгар Семпере. Вже тоді хлопця "опанувала тверда переконаність у тому, що він нічого більше не хоче робити у світі, крім як навчитися писати книжки".</div><div><br /></div><div>"То були роки, коли діти ставали дорослими дуже швидко й, не встигши попрощатися з дитинством, робилися схожими на дідів". Педро Відаль, заможна людина з доброю душею, допоміг Мартіну влаштуватися до редакції однієї захирілої газети кур'єром, у якій він сам мав славу першого пера. Редакція стала притулком і цілим світом для хлопця, доки його платня не дозволила винайняти собі для проживання убогу комірчину.</div><div><br /></div><div>З плином часу Мартін став заробляти на життя літературною працею. Шахраюваті працедавці не знали жалю: виснажлива робота не залишала письменнику часу на сон, відпочинок, відбирала останні сили, спалювала мозок. Проте і він сам відчував нестримну жагу до письменства. Талант Давида Мартіна завоював прихильників, став предметом заздрощів колишніх колег, привернув увагу французького видавця Андреаса Кореллі, пропозиція якого змінила все...</div><div><br /></div><div><br /></div><div>ЦИТАТИ</div></div></span><p></p><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"></span></div><blockquote><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Заздрість - релігія пересічних людей. Вона їх утішає, вона відповідає на тривоги, які народжуються в них усередині, і в кінцевому підсумку розкладає їм душу й дозволяє їм виправдати свою нікчемність та свою жадібність до такої міри, що ці риси здаються їм чеснотами й вони переконують себе в тому, що двері до неба розчиняться лише перед такими нещасливцями, як вони, котрі йдуть через життя, не залишаючи по собі ніякого сліду, і думають тільки про те, щоб завдати прикрості іншим людям, щоб принизити, а як буде можливість, то й знищити тих, хто самим фактом свого існування й буття свідчить про убогість їхнього духу та розуму, про їхнє боягузливе ставлення до життя. Блаженний той, на кого гавкають кретини, бо його душа ніколи не належатиме їм".</span></div><div style="text-align: justify;"><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span style="font-size: medium;">"На війні він навчився лише вбивати інших людей, таких, як і він, перш ніж вони його вб’ють, і це завжди робилося в ім’я грандіозних і пустопорожніх гасел, що здавалися тим більше абсурдними й підлими, чим ближче ти опинявся до лінії вогню". </span></div><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span style="font-size: medium;">"Незабаром якісь його давні товариші по зброї, які були трупами в житті, куди вони повернулися зі скаліченими тілами й душами, - повернулися, аби переконатися в тому, що ті, котрі посилали їх помирати в ім’я Бога та батьківщини, тепер плювали їм в обличчя...".</span></div><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span style="font-size: medium;">"За загальним правилом, чим більший у людини талант, тим більше вона сумнівається, що його має. І навпаки".</span></div><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span style="font-size: medium;">"Чому, чим менше має людина сказати, тим помпезніше й педантичніше вона це каже? Вони хочуть у такий спосіб обманути світ чи самих себе?".</span></div><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span style="font-size: medium;">"Перший крок до палкої віри - це страх. Страх утратити свою ідентичність, своє життя, своє становище або свої вірування". </span></div><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span style="font-size: medium;">"Важко ненавидіти ідею. Таке почуття вимагає певної інтелектуальної дисципліни та одержимого й хворобливого духу, а вони трапляються нечасто. Набагато легше ненавидіти когось такого, хто має пізнаване обличчя й кого ми можемо звинуватити в усьому тому, що нам не подобається. Це не обов’язково має бути індивід. Це може бути цілий народ, раса або група... що завгодно".</span></div></div></blockquote><div style="text-align: justify;"><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span style="font-size: medium;">КНИЖКОВІ ЦИТАТИ</span></div></div><blockquote><div style="text-align: justify;"><div><span style="font-size: medium;">"Не бійтеся, сеньйоре Семпере, адже книжки - єдиний товар в світі, який ніколи ніхто не краде".</span></div><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span style="font-size: medium;">"Це місце таємниці. Святилище. Кожна книжка, кожен том, що їх ти тут бачиш, має душу. Душу того, хто її написав, і душу тих, хто її прочитав, хто жив і мріяв із нею. Щоразу, коли книжка потрапляє в інші руки, щоразу, коли хтось ковзає поглядом по її сторінках, її дух міцнішає, і вона стає сильною. У цьому місці книжки, про які ніхто вже не пам’ятає, книжки, що загубилися в часі, живуть завжди, чекаючи, коли потраплять до рук нового читача, зможуть збагатити новий дух...".</span></div></div></blockquote> <p></p>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com2tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-34744721957458058432023-01-10T18:46:00.066+02:002023-01-11T10:43:25.192+02:00Книга про книги: Кай Маєр "Сторінки світу"<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjWAtBcak5zM8XyZduMzWAFmLmR0AkOZeuVBRrkFTK_q37Tb5m2fBhrlvWoLWcwQ5fRfuec5No7Lbv6pz7Mjmq2G-6uhlxRJZK4eGtizcukOKhVHdueR__L5KQzhuAaOAgZqavt07qp7CO-ZV9aMxLaqMl48FjCgoF9lbhKEdaI1FN2XxW62vmroRFu/s1024/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83.jpeg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="512" data-original-width="1024" height="160" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjWAtBcak5zM8XyZduMzWAFmLmR0AkOZeuVBRrkFTK_q37Tb5m2fBhrlvWoLWcwQ5fRfuec5No7Lbv6pz7Mjmq2G-6uhlxRJZK4eGtizcukOKhVHdueR__L5KQzhuAaOAgZqavt07qp7CO-ZV9aMxLaqMl48FjCgoF9lbhKEdaI1FN2XxW62vmroRFu/s320/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83.jpeg" width="320" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span>"Варто цінувати чудову силу книг, тому що через них ми можемо перетинати і межі Землі, і межі часу. Ми дивимося в них як у дзеркало вічності, на речі, які справді є, і ті, яких не існує"</span><span>, - це рядки з дуже давнього твору "Philobiblion" (1344), що був написаний англійським єпископом,</span><span style="text-align: left;"> політиком, лорд-канцлером Сполученого Королівства </span><span> Річардом де Бурі</span><i> </i><span>(1287-1345)</span><i>.</i></span></div><span style="font-size: medium;"><i><span><a name='more'></a></span> </i></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Твір є похвалою книзі як засобу розумового і морального розвитку людини. </span><span style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;">Збереження, примноження та розповсюдження книг автор вважав богоугодною справою, тому більшу частину свого життя він присвятив колекціонуванню книг. </span></span><span style="font-size: medium;">"Philobiblion" став основою всієї майбутньої бібліофільської літератури, відкрив собою низку заповітів, звернених до бібліофілів (книголюбів) майбутніх часів. </span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Саме бібліофільською літературою є фентезі-цикл для підлітків "Сторінки світу"<span style="text-align: left;"> </span>німецького письменника Кая Маєра (нар. 1969). Тому слова Річарда де Бурі дуже доречно обрані епіграфом до кожної з трьох книжок циклу: "Простір бібліомантії" (2014), "Нічна країна" (2015), "Книга крові" (2016).<span style="text-align: left;"> </span>Українською мовою трилогія вийшла у видавництві "Ранок" (Харків, 2021, переклад з німецької Н.М. Спесивцева). </span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Кай Маєр розповідає про дивовижний світ, де все обертається навколо книжок, де скрізь книжки, де персонажі книжок опиняються у реальності... Це світ бібліомантії - книжкових чар, книжкової магії. Герої "Сторінок світу", наділені даром бібліомантії, за допомогою книжок здійснюють миттєві переміщення у просторі, спілкуються поза часом, створюють потужні вибухові хвилі, блискавки, впливають на думки інших.</span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Певні магічні здібності майбутні бібліоманти мають ще з дитинства, але набувають справжньої сили, коли знаходять свою Книгу душі. Для здійснення чарів бібліоманту необхідно розкрити її сторінкове серце. Світ бібліомантії фантастичний, загадковий, сповнений любові до книжок, але водночас, і дуже жорстокий: потужні бібліоманти спрямовують магію на здобуття безмежної влади.</span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Фурія Саламандра Ферфакс, 16-річна головна героїня "Сторінок світу", також є бібліоманткою. Разом зі своїми друзями вона протистоїть могутнім ворогам, бореться за справедливість, рятує знедолених, пізнає нові грані бібліомантського світу та шукає відповіді на питання про своє призначення в ньому. У творі Кая Маєра багато таємниць, химерних істот, бібліомантських речей, порталів.</span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Читаючи трилогію, уява створювала дійство у вигляді мультсеріалу: динамічний сюжет, насиченість спецефектами, приблизна прорисовка образів героїв, відсутність деталей, подробиць, особливих переживань, якихось вагань, довгих роздумів. Склалося відчуття, що автор не мав продуманого сюжету від початку, а вигадував його вже по ходу історії. Проте вийшло яскраво, захопливо, книжково... </span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;">КНИЖКОВІ ЦИТАТИ</span></div><div class="separator" style="clear: both;"><span style="font-size: medium;"><div class="separator" style="clear: both;"></div><blockquote><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;">"Нові книжки мали запах друкарської фарби, клею та сподівань. Старі - пригод: власних і тих, про які в них ішлось. Добрі книги випромінювали аромат, який містив усе це і ще нотку магії".</div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;">"Було тихо, як у космосі. А можливо, бібліотека і є космосом: цілий всесвіт різноманітних світів, які тільки треба відкрити".</div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;">"Кожна книга - це місце, до якого можна повертатися знову і знову".</div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;">"Є люди, які живуть між сторінками світу. Відщепенці. Книгозалежні".</div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;">"Запах паперу, шкіри та історій був наче тепла ковдра, що лагідно огортала".</div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;">"Книги завжди будуть. І будуть люди, що їх читають".</div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;">"Можливо, всесвіт - це бібліотека в бібліотеці. Кожна книга є частиною іншої, кожна людина - вигадка автора, який сам, знову ж таки, є творінням іншого автора".</div></div></blockquote><div class="separator" style="clear: both;"><div class="separator" style="clear: both;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both;">ЦИТАТИ</div><div class="separator" style="clear: both;"></div><blockquote><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;">"Щастя - це завжди те, що є в інших".</div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;">"Він політик. У нього досить причин для того, щоб брехати".</div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;">"Ідеї не руйнують світ, вони його оновлюють".</div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;">"Помилки наче хвороба: вони виникають без попередження з чогось цілком здорового".</div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both;"><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;">"Якщо десь у світі трапляється катастрофа, десь далеко, ми зазвичай говоримо "який жах", але вже через кілька хвилин повертаємося до наших турбот: до простроченої квитанції за паркування, до майбутнього обіду".</div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;">"У дзеркалі легше побачити правду: це наочний спосіб ставити під сумнів реальність, що оточує нас. У дзеркалі найчастіше бачиш себе не так як відчуваєш, правда?".</div></div></blockquote><p> </p></div></span></div>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com2tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-26016834999306535872022-11-23T19:03:00.016+02:002022-11-26T22:46:43.050+02:00#Наші на карті світу: Юрій Кнорозов. Онлайн-презентація <p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjdENl71dSkYAu6l3Cx0CtMkt46beKP-A7y4D5ps6hfcIi4bH_75clNsSqwQ2jPTKLKUee-Jhin30yZGLLAMArT7EVh3FUYdC2sQbvOsFnuzOzvYJBc7pLOWIZK48PlmKKUiQrjt2BgkeriQzlvxcQVYibvh9nMLm2PzUovHI5zUqpnQFTz1BMWiDw4/s1024/%D0%A2%D0%B2%D1%96%D1%82%201024x512%20%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%81.jpeg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="512" data-original-width="1024" height="160" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjdENl71dSkYAu6l3Cx0CtMkt46beKP-A7y4D5ps6hfcIi4bH_75clNsSqwQ2jPTKLKUee-Jhin30yZGLLAMArT7EVh3FUYdC2sQbvOsFnuzOzvYJBc7pLOWIZK48PlmKKUiQrjt2BgkeriQzlvxcQVYibvh9nMLm2PzUovHI5zUqpnQFTz1BMWiDw4/s320/%D0%A2%D0%B2%D1%96%D1%82%201024x512%20%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%81.jpeg" width="320" /></a></div><br /><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Гортаючи сторінки книжки "#Наші на карті світу" журналістки Уляни Скицької, мою увагу привернуло дуже атмосферне фото: похмурий чоловік тримає на руках сіамську кішку. Вразив погляд цього чоловіка - виразний, надзвичайний, заглиблений у щось таке, що не доступне для розуміння пересічній людині. Точно таким самим поглядом дивиться на нас його кішка...<span><a name='more'></a></span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Хто ж ця людина, чим відзначилася? Адже до видання "#Наші" увійшли публікації про людей, українців за походженням чи місцем народження, яких визнав увесь світ, які змінили хід історії, чиї досягнення дивують і вражають. Саме такою людиною був Юрій Кнорозов (1922-1999), харків'янин, який розшифрував писемність індіанців майя.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">На жаль, Юрія Кнорозова не дуже знають в Україні. Біографія вченого також недостатньо досліджена: публікації про нього містять розбіжності, сумнівну інформацію та залишають багато питань без відповіді. 19 листопада 2022 року виповнилося 100 років від дня народження Юрія Кнорозова. </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;">Друзі, до вашої уваги ювілейна онлайн-презентація.</span></div><div style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;"><iframe allow="autoplay" height="260" src="https://drive.google.com/file/d/17aUzO6Y2gFCGAhiiZL8bplVFrqHvfBKR/preview" width="520"></iframe></span></div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Схожі публікації</span><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2022/09/blog-post.html" target="_blank"><span style="font-size: medium;">"Українські винаходи, які змінили світ". Онлайн-презентація</span></a></div><div><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2021/04/blog-post.html" target="_blank"><span style="font-size: medium;">"Українські дослідники космосу". Онлайн-презентація</span></a></div></div>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com4tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-20170999277239253662022-09-17T20:05:00.064+03:002022-09-18T10:59:09.999+03:00"Українські винаходи, які змінили світ". Онлайн-презентація<p style="text-align: center;"> <a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh_d-iXZUl2FL6earT6DKmibLHJJnGcX1VjGyp_ZVMAPzD_cz4BKTQzauom_SN5fhgawan6lJdPbby4bn1qAGOQS3iM_BRx_zJwe8ApJ2rY2SXr6O1W3Wmo22p9x_gJDbA26n4qPE3ZTO3jts30PahoNT20jIpZZoFOGojwFda4cEZYE5QCYIlQwtDK/s688/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%20%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%85%D1%83.png" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em; text-align: center;"><img border="0" data-original-height="385" data-original-width="688" height="179" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh_d-iXZUl2FL6earT6DKmibLHJJnGcX1VjGyp_ZVMAPzD_cz4BKTQzauom_SN5fhgawan6lJdPbby4bn1qAGOQS3iM_BRx_zJwe8ApJ2rY2SXr6O1W3Wmo22p9x_gJDbA26n4qPE3ZTO3jts30PahoNT20jIpZZoFOGojwFda4cEZYE5QCYIlQwtDK/s320/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%20%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%85%D1%83.png" width="320" /></a></p><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Українці - талановита і працьовита нація з надзвичайно потужним інтелектуальним потенціалом. Ми пишаємося нашими співвітчизниками-винахідниками, імена яких назавжди увійшли в світову історію розвитку науки і техніки: Петро Прокопович, Ігнатій Лукасевич та Ян Зех, Федір Піроцький, Іван Пулюй, Йосип Тимченко, Володимир Хавкін, Борис Грабовський, Юрій Вороний, Ігор Сікорський, Сергій Корольов, Борис Патон...<span><a name='more'></a></span></span></div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;"><br /></div><iframe allowfullscreen="" frameborder="0" height="485" iframe="" marginheight="0" marginwidth="0" scrolling="no" src="//www.slideshare.net/slideshow/embed_code/key/aVaLqTOCZ2pQCE" style="border-width: 1px; border: 1px solid #CCC; margin-bottom: 5px; max-width: 100%;" width="595"> </iframe> <div style="margin-bottom: 5px;"> <strong> <a href="//www.slideshare.net/vpulibrary/istorii-uspikhupptx" target="_blank" title="Українські винаходи, які змінили світ">Українські винаходи, які змінили світ</a> </strong> from <strong><a href="//www.slideshare.net/vpulibrary" target="_blank">vpulibrary</a></strong> </div><span style="font-size: medium;"><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div>Схожі публікації </span><div style="margin-bottom: 5px;"><span style="font-size: medium;"><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2021/04/blog-post.html" target="_blank">"Українські дослідники космосу". Онлайн-презентація</a></span></div><div style="margin-bottom: 5px;"><br /></div>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com4tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-60813925289205075182022-08-15T10:47:00.007+03:002023-04-17T22:38:39.661+03:00Книга про книги: Шон Байзелл "Щоденник книгаря" <p style="text-align: center;"> </p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiCgx_IHeueQ2zJTX0AxCT1Z0yKhOivN26yFgFvd2Nb_UzS7uM_Wk_xXRYGsnewb0SOgKlTty5wuvInNakDbAHT54tcnFxiMq2D47889xogorzcehp5lE4V0QxdcnJyylO3ORTqlWsaRfZgwuKgyEWSnisKQTSiZ3gi3iHxz0Ibmr8GMsjHqZSqlQor/s1600/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%8F.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="1600" data-original-width="1070" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiCgx_IHeueQ2zJTX0AxCT1Z0yKhOivN26yFgFvd2Nb_UzS7uM_Wk_xXRYGsnewb0SOgKlTty5wuvInNakDbAHT54tcnFxiMq2D47889xogorzcehp5lE4V0QxdcnJyylO3ORTqlWsaRfZgwuKgyEWSnisKQTSiZ3gi3iHxz0Ibmr8GMsjHqZSqlQor/s320/%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%8F.jpg" width="214" /></a></div><p class="MsoNormal"><span lang="UK"><span style="font-size: medium;"><br /></span></span></p><p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"><span lang="UK"><span style="font-size: medium;">Хто з нас,
книголюбів та книголюбок, не мріяв мати власну книгарню: затишне приміщення з
акуратними полицями та безліччю чудових книжок, читанням яких можна
насолоджуватися протягом робочого дня, або із задоволенням спілкуватися з численними покупцями, які винятково чемні, не уявляють свого життя без книжок та радо
купують їх. Ідилія... Та чи такими є будні справжньої книгарні?<span></span></span></span></p><a name='more'></a><o:p></o:p><p></p><p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Шон Байзелл (нар. 1970), власник однієї з найбільших букіністичних крамниць Шотландії (місто Вігтаун), з 2010 року вів сторінку на Фейсбуці, де розповідав про те, що відбувається в книгарні. А згодом написав мемуари "Щоденник книгаря" (2017). Українською мовою книжка вийшла у видавництві "Наш Формат" (2021). Це вже друге її видання, переклала з англійської Ярослава Стріха.</span></p><p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Автор описує один рік діяльності книгарні, а саме - 2014 рік. Це дійсно щоденник, бо день за днем Байзелл розповідає про найцікавіші замовлення, про постійні суперечки з працівниками, про розмови з найрізноманітнішими клієнтами, навіть повідомляє про те, скільки було замовлень онлайн, скільки книжок знайдено, скільки було покупців та яка сума на касі.</span></p><p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">На початку кожного місяця у своєму "Щоденнику" Шон Байзелл наводить відповідний уривок з есею Джорджа Орвелла "Спомини із книгарні" (1936), щоб проілюструвати схожості і відмінності між життям книгарні за часів Орвелла та нині. Джордж Орвелл (1903-1950), всесвітньо відомий автор роману-антиутопії "1984", у 1934-1936 роках підробляв у книгарні міста Гемпстед. </span></p><p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">З усіх Орвелових спостережень у тому есеї найвлучніше, на думку Байзелла, звучить так: "Чимало наших відвідувачів належать до тієї людської породи, що де завгодно завдасть клопоту, але особливо розперізується в книгарні". "Спомини" Орвелла та "Щоденник" Байзелла - надзвичайно цікаві для людей, які чи за своєю професією мають відношення до книжок, чи просто до них небайдужі.</span></p><p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></p><p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">ЦИТАТИ</span></p><p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"></p><blockquote style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span>"По-справжньому залюблені у книгу люди - це рідкість, хоча багато хто зараховує себе до їхнього числа. Самозванців навіть вираховувати не треба: зайшовши до книгарні, вони одразу представляються "людьми книжними" й пориваються розповісти, як "люблять книжки", а ще носять футболки й сумки з гаслами про те, як вони обожнюють читати. Розпізнати їх легко: вони ніколи, взагалі ніколи нічого не купують".</span><span> </span></span></blockquote><p></p><p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"></p><blockquote style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"У дитячому відділі книгарні завжди панує безлад. Хай ти скільки докладеш зусиль для підтримання порядку, за день чи два там знову розгардіяш, хоча ми рук не покладаємо. Я, звісно, люблю поскаржитися на дітей, які все розкидають, але така, мабуть, їхня природа. Зате в мені загорається вогник надії на майбутнє книготоргівлі, коли я бачу, як дитина поринає в читання й не помічає нічого навколо. Досвід моєї книгарні свідчить, що дівчатка читають більше, ніж хлопчики".</span></blockquote><p></p><p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"></p><blockquote style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Найчастіше нині приходять не "забудькуваті жінки", а чоловіки, що шукають якусь конкретну книжку. Коли чують, що в нас такого видання нема, вони не засмучуються, а роздуваються від самовдоволеності. Якщо вони таки знайдуть свій Грааль, то, ймовірно, лишаться без цілі в житті".</span></blockquote><p></p><p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"></p><blockquote style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Книгарі недолюблюють бібліотекарів. Щоб книжка дорого коштувала, вона мусить бути в доброму стані, а бібліотекарів хлібом не годуй, тільки дай обліпити прекрасну книжку наклейками, а потім - мовби вони й не помічають у цьому певної іронії - запакувати у пластик поверх суперобкладинки, щоб захистити від публіки. І нарешті фінальне приниження для книжки, що пройшла крізь сумнівні руки публічної бібліотеки: їй відривають форзац і вліплюють на титулці штамп "вибула" - і тільки тоді вона надходить у продаж. Зазвичай вартість видання, що пройшло через бібліотечну систему, становить менш ніж чверть від вартості книжки, яка через неї не пройшла".</span></blockquote><p></p><p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"><span lang="UK"><span style="font-size: medium;"></span></span></p><p class="MsoNormal" style="text-align: justify;"></p><blockquote style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Музика, література та фільми - це, мабуть, три медіа, які найлегше й найдешевше оцифрувати, тож інколи здається, що це тільки питання часу, коли схожі зміни відбудуться і в нашій галузі. Вселяє надію тільки те, що чимало відвідувачів книгарні, за їхніми словами, не люблять кіндли й віддають перевагу паперовим книжкам. У крамниці, поза сумнівами, найчастіше фотографують саме кіндл, який я розстріляв і прибив на дошку".</span></blockquote><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Шон Байзелл тяжко працює, щоб книгарня трималася на плаву. Її існуванню загрожує Аmazon - найбільша у світі за обігом компанія, що продає товари та послуги через Інтернет, у тому числі - й книжки. Аmazon дуже розростається та витісняє з ринку маленькі книгарні. Але, попри всі труднощі, Шон Байзелл не хотів би змінити свій шлях, бо професія книгаря - це любов на все життя. </span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Щоденник книгаря" читається легко, деяка його монотонність, схожа на шум дощу за вікном, заспокоює та відволікає. Взагалі книжка дуже атмосферна: магія книгарні з сотнею тисяч видань різних часів; національне книжкове містечко Вігтаун з його літературними фестивалями та гостями з усього світу; мальовничі природні пейзажі з безлюдними зеленими пагорбами та річками, у яких ловиться не що-небудь, а лосось...</span></p><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Друзі, рекомендую книжку до прочитання. І, якщо ви ще не знайомі з британським гумором, то це чудова можливість відчути його особливість, дотепність та сарказм. </span></p><p></p>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-42080265098211122092022-07-01T14:43:00.006+03:002023-04-17T22:39:49.502+03:00Книга про книги: Еббі Ваксман "Книжкове життя Ніни Гілл"<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEijLCz_uobRofcsR6Gm4ddQh_tviVS9XCUZQ7n1Z8uG6TueZ1BdWhcptkAgaJ-nAyPjtgO1fbIVd64lYPmP99nrBw1ofwHtsYROfqhP05HZwMkoj_s4nohjli-jgPVWAI_alI_91xYFWH_QuKjgm2P_nRg53oeA3FG5ukeyuvB426eMugPyZN5I1YSi/s1600/IMG-9708efac3396308a017e7ec30e5994f1-V.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="1600" data-original-width="1022" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEijLCz_uobRofcsR6Gm4ddQh_tviVS9XCUZQ7n1Z8uG6TueZ1BdWhcptkAgaJ-nAyPjtgO1fbIVd64lYPmP99nrBw1ofwHtsYROfqhP05HZwMkoj_s4nohjli-jgPVWAI_alI_91xYFWH_QuKjgm2P_nRg53oeA3FG5ukeyuvB426eMugPyZN5I1YSi/s320/IMG-9708efac3396308a017e7ec30e5994f1-V.jpg" width="204" /></a></div><br /><div style="text-align: center;"><br /></div><div><div><br /></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Американська письменниця Еббі Ваксман (нар. 1970) присвятила роман "Книжкове життя Ніни Гілл" (2019) своєму вітчиму Джону "а також усім продавцям книжок та бібліотекарям, які небайдужі до авторів та читачів і які щодня знайомлять їх одне з одним". "Без вас світ був би таким самотнім", - додає авторка. Книжка вийшла у видавництві Vivat (Харків, 2021, переклад з англ. Є. Голобородько).<span><a name='more'></a></span> </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">29-річна Ніна Гілл живе в Лос-Анджелесі спокійним, усталеним, щасливим життям: читає книжки, працює в книгарні, бере участь у вікторинах, відвідує книжковий клуб, винаймає затишний флігель, де багато світла та книжкових полиць, в неї є мама, декілька друзів та чудовий кіт Філ. Кожен день Ніни розпланований заздалегідь. Але одного разу усе пішло не за планом...</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Роман написано з гумором, сюжет є передбачуваним, але все одно читати цікаво. Жодних переживань для читача у книжці немає, вона відволікає, заспокоює та заряджає позитивом. Багато місця у сюжеті займає любовна лінія, на перебіг якої впливають психологічні проблеми Ніни, адже вона - інтроверт та часом страждає на панічні атаки. </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">А чи багато в романі саме "книжкового"? Не багато, але дещо є. Виявляється, що у книгарні працівники не тільки продають книжки, але й проводять книжкові клуби та організовують творчі вечори, де автори книжок презентують свої новинки. Тобто, працівники книгарні роблять теж саме, що і бібліотекарі. </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><blockquote><i>Книжковий клуб для батьків та малечі.</i> "Батьки з немовлятами на руках або колінах слухали, як для них читає якийсь юний актор, що міг заробити на цьому читанні якусь копійчину. Правду кажучи, під час заходу більшість батьків просто спала з розплющеними очима, а немовлята часто скочувалися в них з колін на килим з написом "Читання - це круто".</blockquote><p></p><blockquote><i>Книжковий клуб для дошкільнят.</i> "Діти від трьох до п'яти років відвідують його з нянями, кидають одне в одного книжками, поки няні читають їм книжки. Захід дуже популярний. По-перше, тому що няні можуть трохи відпочити й поспілкуватися одна з одною, а по-друге, тому що батьки дітей можуть сказати: "О, няня щодня відводить Обержину та Саламандера на читання".</blockquote><p></p></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><blockquote><i>Книжковий клуб для молодших школярів.</i> "У Ларчмонті було багато дітей, які захоплювалися читанням книжок, особливо дівчаток. Хлопчики також любили читати, але прочитане не обговорювали, тоді як дівчата жваво переказували прочитане одна одній... Розгорнувши книжку, щоб зрозуміти, про що вона, такі дівчатка застрягали в ній, аж поки за ними не приходили батьки". </blockquote></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><blockquote><i>Авторський вечір.</i> "Організувати такий вечір було доволі марудною справою. Авжеж. Розставити купу стільців, пересунути книжкові полиці, поналивати в пластянки білого вина, що на час приходу гостей стане теплим, нарізати сир, який завітриться, розкласти на тарілки крекери. І бути напоготові продати якомога більше примірників книжок автора чи авторки, ще й подбати, щоб той чи та могли їх підписати". </blockquote></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Також цікаво було довідатися про поведінку відвідувачів книгарні в залежності від їх книжкових уподобань. </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><blockquote>"Любителі детективів були всюди, вони були ненаситні, віддані й натхненні. Вони одні з найкращих покупців у книгарні, неймовірно ввічливі. На самоті вони поглинали історії про кровожерливі прагнення помсти, хитрі розслідування та використання загадкових отрут, але в спілкуванні були чарівні й великодушні". </blockquote></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><blockquote>"Читачі романтичних романів, як правило, були веселі й на все мали свою думку. Читачі науково-популярної літератури ставили багато запитань, і їх легко було зацікавити чимось. А ось шанувальників серйозних романів і фанатів поезії краще остерігатися".</blockquote></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Роман "Книжкове життя Ніни Гілл" є повністю художньою вигадкою, але все ж таки, сподіваюсь на те, що робота книгарні описана більш-менш реалістично. Сюжет роману також підтверджує, на жаль, що книжковий бізнес навіть в Америці не є аж таким прибутковим, бо власниця книгарні, де працює Ніна, йде на різні хитрощі аби тільки відтермінувати сплату оренди.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Друзі, що відбувається у справжній, невигаданій сучасній книгарні ви дізнаєтесь у <a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2022/08/blog-post.html" target="_blank">наступній публікації блогу під рубрикою "книга про книги"</a>. </span></div></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Схожі публікації</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2022/05/blog-post.html" target="_blank">Книга про книги: Робін Слоу "Цілодобова книгарня містера Пенумбри"</a></span></div><div style="text-align: justify;"><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2021/03/blog-post_15.html" target="_blank"><span style="font-size: medium;">Книга про книги: Ніна Джордж "Маленька паризька книгарня"</span></a></div>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com2tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-83996451877156466722022-06-27T18:39:00.000+03:002022-06-27T18:39:04.368+03:00"Працевлаштування. Праця". Онлайн-кросворд<p style="text-align: center;"> <a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEivLTXBzMgc_8lrOBKWXixp_qiDm-EKafqWo5pUPO_GdG7FfPASj-pxKdsptbSEDrFmQvdYYSQG6INeMw8pL5g9i1CdoYS8tNnJjxbhoz2IILIrap8Nq0x6A0xKxoEJh5VIb04Qx2M1QVzGlo4ryi4EGd2dJRiOCEakNcTqXn1TvdsupewtVDp7NtNO/s1024/%D0%A2%D0%B2%D1%96%D1%82%201024x512%20%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%81%20(7).jpeg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="512" data-original-width="1024" height="160" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEivLTXBzMgc_8lrOBKWXixp_qiDm-EKafqWo5pUPO_GdG7FfPASj-pxKdsptbSEDrFmQvdYYSQG6INeMw8pL5g9i1CdoYS8tNnJjxbhoz2IILIrap8Nq0x6A0xKxoEJh5VIb04Qx2M1QVzGlo4ryi4EGd2dJRiOCEakNcTqXn1TvdsupewtVDp7NtNO/s320/%D0%A2%D0%B2%D1%96%D1%82%201024x512%20%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%81%20(7).jpeg" width="320" /></a></p><p style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Жити - означає працювати. Праця є життям людини", - так висловився Вольтер, французький філософ-просвітник ХVІІІ століття. Над цими геніальними словами не владний час, вони актуальні завжди. Тому тематичні публікації на блозі: <a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2017/04/learningappsorg.html" target="_blank">"Охорона праці - запорука життя". Онлайн-вікторина</a> та <a href="http://vpulibrary.blogspot.com/2022/06/blog-post.html" target="_blank">"Чи знаєте ви Кодекс законів про працю України?". Онлайн-дартс</a> поповнює "Працевлаштування. Праця". Онлайн-кросворд. Для зручності перейдіть у повноекранний режим.<span></span></span></p><a name='more'></a><p></p><br /><br /><div><iframe allowfullscreen="true" mozallowfullscreen="true" src="https://learningapps.org/watch?v=pudb9adw222" style="border: 0px; height: 500px; width: 100%;" webkitallowfullscreen="true"></iframe></div>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-9694190926718824542022-06-19T12:54:00.004+03:002022-06-20T10:31:38.274+03:00Класика. Герман Гессе "Степовий вовк"<p style="text-align: center;"> <a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj4y7st0Nb24HEhdPE0aDtEeTmDTzkdSecHALbmPJOQGIPcnb4lNTXI3zCyIybagJDpxWzKj1_aZMEV_Bx8OplgQucF0iCQVFqgdRtOM1y3LCsLvATkqPvKFxaUGiQXWuQwleGJ8XTRT6CQMQwiGFW4-CHO-yiC9IS5plN-pq2fV9KtYKxdHd0w9Yrc/s1024/%D0%B3%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B5.jpeg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="512" data-original-width="1024" height="160" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj4y7st0Nb24HEhdPE0aDtEeTmDTzkdSecHALbmPJOQGIPcnb4lNTXI3zCyIybagJDpxWzKj1_aZMEV_Bx8OplgQucF0iCQVFqgdRtOM1y3LCsLvATkqPvKFxaUGiQXWuQwleGJ8XTRT6CQMQwiGFW4-CHO-yiC9IS5plN-pq2fV9KtYKxdHd0w9Yrc/s320/%D0%B3%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B5.jpeg" width="320" /></a></p><br /><p></p><div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Завжди так було і завжди так буде - гроші і влада, ціла доба, весь світ належить сірій дрібноті, а справжнім людям не належить нічого. Нічого, крім смерті. - І більше нічогісінько? - Ні, щось належить: вічність". Друзі, погодьтеся, що так сильно та влучно могла висловитися лише людина неординарна, людина-філософ, людина-геній.<span><a name='more'></a></span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Ці слова належать Герману Гессе (1877-1962) - видатному німецько-швейцарському письменнику, лауреату Нобелівської премії (1946), одному з найбільш читаних авторів ХХ століття. Саме вони, ці слова з роману "Степовий вовк" (1927), привернули мою увагу, змусили повертатися до них знову і знову та нескінченно розмірковувати.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">З книги "Степовий вовк" (переклад з німецької Є. Поповича та І. Мегели. - Харків: Фоліо, 2020) почалося моє знайомство з творчістю Германа Гессе. Читати її було не просто: книга потребує особливого налаштування, уваги та вдумливого читання. Перегорнувши останню сторінку, відчула навіть полегшення. Але, разом з тим, книга ще довго не відпускала. Про що ж вона? </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Гарі Галер (ініціали вказують на приховану автобіографічність) - головний герой роману - називає себе "Степовим Вовком", який заблукав у тенетах цивілізації". Справжній інтелектуал, незалежний і самотній, він був не таким "як усі". Гарі Галер мав у собі дві натури - людську і вовчу, які смертельно ворогували між собою, від того їх життя було пеклом. </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"З плином років [Степовий Вовк] позбувся фаху, родини, домівки, опинився за всіма соціальними групами". І "...на руїнах свого життя [він] шукав хисткого сенсу, страждав через те, що іншим здавалося безглуздим, жив життям, що іншим здавалося божевільним, і потай сподівався серед цілковитого хаосу знайти одкровення, стати близьким до Бога". Божистий слід він знаходив у шляхетній музиці Моцарта, поезії Гете, розмірковуванні над Декартом, Паскалем.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Своє покликання Гарі Галер вбачав в мисленні, хоча більшість людей "не хочуть мислити, бо створені для того, щоб жити, а не щоб мислити". При цьому, головний герой не зневажає оточення, а здійснює відчайдушні спроби полюбити його, не скривдити. Зневажає він тільки самого себе, і страждає, страждає, страждає. Він не може ані жити, ані вмерти. </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Але одного разу із Степовим Вовком стається дивний випадок...</span></div></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">ЦИТАТИ</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><blockquote>"Ні про кого з людей не можна сказати, що він украй нещасний... і найнещасніша людина має в житті свої ясні хвилини, і серед піску та каміння часом розквітає скромна квіточка щастя".</blockquote><p></p><blockquote>"Владну людину руйнує її влада, грошовиту руйнують гроші, послужливу - служба, а шукача втіхи - втіха". </blockquote><p></p><blockquote>"Життя... коливається не тільки між двома полюсами, такими як інстинкт і душа чи святість і розпуста, а між тисячами полюсів, між незчисленними парами протилежностей". </blockquote><p></p><blockquote>"Тіло людини насправді цілісне, але душа цілісною ніколи не буває... Груди, тіло завжди одні, але в них живе не дві чи п'ять, а безліч душ; людина - це цибулина, що складається з сотні оболонок, тканина, зіткана з багатьох ниток". </blockquote><p></p><blockquote>"Людина - не щось міцне й тривале, а швидше спроба творця, перехідне явище, вузький, небезпечний місток між природою і духом. До духу, до Бога її жене внутрішнє призначення, а до природи, назад до матері, тягне глибинна туга; і між цими двома силами хитається, тремтячи з ляку, її життя". </blockquote><p></p><blockquote>"Кожне народження означає відокремлення від всесвіту, означає обмеження, відчуження від Бога, болісне формування нового. Повернутися до всесвіту, відмовитись від болісного відокремлення, стати Богом означає так розширити свою душу, що вона знову зможе охопити всесвіт". </blockquote><blockquote><p>"Генії з'являються не так рідко, як нам, бува, здається, хоч і не так часто, як вважає історія або преса". </p></blockquote><blockquote><p>"Тому, хто хоче музики, замість галасу, радощів замість задоволення, душі замість золота, справжньої праці замість добування грошей, справжньої пристрасті замість гри в почуття, - тому в цьому затишному світі немає місця...". </p></blockquote><blockquote><p><br /></p></blockquote><p>ПРО ВІЙНУ</p><blockquote><p>"Кожен народ, навіть кожна окрема людина, замість заколисувати себе брехливими політичними гаслами про "вину й винуватців", повинна пильніше придивитися до себе, наскільки вона сама прислужилася війні і всім іншим світовим злигодням своїми помилками, байдужістю й поганими нахилами, бо це, мабуть, єдиний спосіб уникнути другої війни".</p></blockquote><p></p><blockquote>"Дві третини моїх земляків читають такі [войовничі, реакційні] газети, кожного ранку й вечора ковтають цю їжу, їх щодня обробляють, застерігають, нацьковують, викликають у них невдоволення й злість, і мета всього цього єдина - знову війна, ще одна війна, яка, мабуть, буде ще страшніша за попередню. Все це ясні й прості істини, кожна людина могла б зрозуміти їх, могла б дійти до такого самого висновку, якби трохи подумала. Але ніхто не хоче думати, ніхто не хоче уникнути другої війни, ніхто не хоче вберегти себе й своїх дітей від нової різні з мільйонами жертв, якщо цього не можна досягти дешевшою ціною. А трохи подумати, заглянути у свою душу, спитати себе, скільки твоєї вини в тому лихові, що робиться в світі, наскільки ти сам причетний до нього, - цього, бач, ніхто не хоче! І так буде й далі, тисячі людей день у день завзято готуватимуть нову війну". </blockquote><blockquote><p>"Наші проводирі завзято й успішно готують нову війну, а ми, решта, танцюємо фокстрот, заробляємо гроші й їмо шоколад...". </p></blockquote><p>Але "Завжди є люди, що ставлять до життя найвищі вимоги і не вміють миритися з його дурістю й брутальністю". Таким був Степовий Вовк, таким був й сам Герман Гессе. "Я так думаю: всі ми, вимогливі, ті, кому відома туга, хто не вміщається в цьому світі, не могли б жити, якби, крім тутешньої атмосфери, не було ще якоїсь іншої, якби, крім цієї доби, не було ще й вічності, царства справжнього". </p></span></div><blockquote style="border-color: currentcolor; border-image: none; border-style: none; border-width: medium; border: none; margin: 0px 0px 0px 40px; padding: 0px; text-align: left;"><span style="font-size: medium;">Ми ж перебуваємо в ефірі,</span><br /><span style="font-size: medium;">Серед крижаних небесних рік,</span><br /><span style="font-size: medium;">Час для нас не має сили й міри,</span><br /><span style="font-size: medium;">Невластиві нам ні стать, ні вік...</span><br /><span style="font-size: medium;">Холодом огорнуті небесним,</span><br /><span style="font-size: medium;">Ясно й холодно сміємося ми...</span></blockquote><blockquote style="border-color: currentcolor; border-image: none; border-style: none; border-width: medium; border: none; margin: 0px 0px 0px 40px; padding: 0px; text-align: left;"><p style="text-align: left;"><span style="font-size: medium;"><i>Герман Гессе </i></span><span style="font-size: large;"> </span></p></blockquote><blockquote style="border-color: currentcolor; border-image: none; border-style: none; border-width: medium; border: none; margin: 0px 0px 0px 40px; padding: 0px; text-align: left;"><blockquote style="border-color: currentcolor; border-image: none; border-style: none; border-width: medium; border: none; margin: 0px 0px 0px 40px; padding: 0px; text-align: left;"><blockquote style="border-color: currentcolor; border-image: none; border-style: none; border-width: medium; border: none; margin: 0px 0px 0px 40px; padding: 0px; text-align: left;"><blockquote style="border-color: currentcolor; border-image: none; border-style: none; border-width: medium; border: none; margin: 0px 0px 0px 40px; padding: 0px; text-align: left;"><blockquote style="border-color: currentcolor; border-image: none; border-style: none; border-width: medium; border: none; margin: 0px 0px 0px 40px; padding: 0px; text-align: left;"><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><p style="text-align: left;"><br /></p></span></div></blockquote></blockquote></blockquote></blockquote></blockquote>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-81397821374071091402022-06-12T21:33:00.073+03:002022-06-18T23:10:11.759+03:00"Чи знаєте ви Кодекс законів про працю України?". Онлайн-дартс<p style="text-align: center;"> <a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhpyX0PBu3nWyZayzbTy3shtHth96h6aWxcG9604Jvq98RnoCJxhhjjJm9Q_Wgm-ScLDlaAFMu7-pO5IsZWaFS4fOl1nPliBCqfflnKInNbRlkYGg_XV8aXPzCl3iebuCjJs3D5vJlIED7Pi1pCVssKknwDk0PCFiyh4ZI7cdC5ySlavU1XwyPeclPB/s1024/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%81.jpeg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="512" data-original-width="1024" height="160" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhpyX0PBu3nWyZayzbTy3shtHth96h6aWxcG9604Jvq98RnoCJxhhjjJm9Q_Wgm-ScLDlaAFMu7-pO5IsZWaFS4fOl1nPliBCqfflnKInNbRlkYGg_XV8aXPzCl3iebuCjJs3D5vJlIED7Pi1pCVssKknwDk0PCFiyh4ZI7cdC5ySlavU1XwyPeclPB/s320/%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%81.jpeg" width="320" /></a></p><br /><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Друзі, перевірте наскільки добре ви знаєте трудове законодавство України. Питання актуальні для мирного часу, бо на період дії правового режиму воєнного стану деякі конституційні права і свободи громадян обмежуються <a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text" target="_blank">(Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 №2136-ІХ)</a>.<span></span></span></p><a name='more'></a><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">На блозі вправа відображається не зовсім коректно, тому краще перейти за <a href="https://view.genial.ly/62a38da2d0647f0018e5262c" target="_blank">покликанням</a>. </span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></p><div class="container-wrapper-genially" style="max-width: 100%; min-height: 400px; position: relative;"><video autoplay="autoplay" class="loader-genially" loop="loop" muted="muted" playsinline="playsInline" style="height: 80px; left: 50%; margin-bottom: 10%; position: absolute; top: 45%; transform: translate(-50%, -50%); width: 80px;"><source src="https://static.genial.ly/resources/panel-loader-low.mp4" type="video/mp4"></source>Your browser does not support the video tag.</video><div class="genially-embed" id="62a38da2d0647f0018e5262c" style="height: auto; margin: 0px auto; position: relative; width: 100%;"></div></div><script>(function (d) { var js, id = "genially-embed-js", ref = d.getElementsByTagName("script")[0]; if (d.getElementById(id)) { return; } js = d.createElement("script"); js.id = id; js.async = true; js.src = "https://view.genial.ly/static/embed/embed.js"; ref.parentNode.insertBefore(js, ref); }(document));</script>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com4tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-3514316332700964882022-05-07T20:27:00.029+03:002023-02-11T22:16:37.802+02:00Книга про книги: Робін Слоу "Цілодобова книгарня містера Пенумбри"<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiZviiAiPzXneJILEd604c7Lo-bT26HILRWNm1xXg9y6EO6EwKVTO3JP8MDcTQv_bPY-oCsK3D0lU0GF00jbJjNGH4GboTIqik7bSc6sBl6J6fm2z3SeTSlOv4OTWW27jko5DyehKuiL5deSnBpnf184DbGcMK3_o08LIn_MdQbCnFxbgMreGQ66dhS/s1600/%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="1600" data-original-width="1157" height="268" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiZviiAiPzXneJILEd604c7Lo-bT26HILRWNm1xXg9y6EO6EwKVTO3JP8MDcTQv_bPY-oCsK3D0lU0GF00jbJjNGH4GboTIqik7bSc6sBl6J6fm2z3SeTSlOv4OTWW27jko5DyehKuiL5deSnBpnf184DbGcMK3_o08LIn_MdQbCnFxbgMreGQ66dhS/w193-h268/%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0.jpg" width="193" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><br /></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Мою увагу завжди привертають історії про <a href="http://vpulibrary.blogspot.com/2021/04/451.html" target="_blank">книжки</a>, <a href="http://vpulibrary.blogspot.com/2021/03/blog-post_15.html" target="_blank">книгарні</a>, книгареньки, бібліотеки, <a href="http://vpulibrary.blogspot.com/2021/01/blog-post.html" target="_blank">бібліотечних котів</a>... Тому оминути книгу з назвою "Цілодобова книгарня містера Пенумбри" (2012) американського письменника Робіна Слоуна (1979) звісно, що не змогла. Це дебютний роман автора. Книга є бестселером The New York Times. Українською мовою (перекладач Наталія Гоїн) її видано видавництвом "Vivat" у 2017 році.<span><a name='more'></a></span> <span></span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Книжку я прочитала ще у мирний час, намагаючись врятуватися від жахливих думок про те, що вторгнення неминуче... Перші рядочки огляду на "Цілодобову книгарню" написала ввечері 23 лютого, але тільки зараз, через два з половиною місяця, знайшла в собі сили повернутися до нього, щоб розповісти про книжку та поділитися своїми враженнями.<span></span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Про що цей роман? Веб-дизайнер із Сан-Франциско Клей Дженнон через світову фінансово-економічну кризу втратив роботу. Але щасливий випадок привів його до цілодобової книгарні містера Пенумбри, де Клей почав працювати нічним продавцем. Книгарня була доволі незвичайною: </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><blockquote>"Уявіть собі форму і розмір пересічної книгарні, лишень перевернутої на один бік. Приміщення було неймовірно вузьким і запаморочливо високим, угору пнулися численні книжкові стелажі - три поверхи книг, а то й більше. ...верхівки книжкових стелажів губилися у тіні, ніби натякаючи, що нема їм кінця і краю. ...До стелажів було прилагоджено кілька драбин, що совались у різні боки. Зазвичай вони виглядають привабливо, але тут, сягаючи мороку, здавалися якимось лиховісними. Так і шепотіли про різні напасті в тій пітьмі".</blockquote></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Вже за кілька днів Клей зрозумів, що книгарня приховує у собі якусь тайну: "до крамниці навідуються особливі покупці - невеличка група людей, які обертаються навколо книгарні, як Місяць навколо Землі. Приходять із алгоритмічною регулярністю. Нічого не шукають на полицях. Вони приходять бадьорі, абсолютно тверезі й тремтять від нетерплячки". </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Цих людей цікавлять виключно книги із "Захмарної колекції", вони їх не купують, але беруть читати з дозволу містера Пенумбри. Що це за книжки? Якщо вірити Google, то таких книжок узагалі не існує... Клею заборонено переглядати, читати або вивчати томи, дозволено лише приносити їх читачам, які можуть навідатися до крамниці і посеред ночі.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Клей Дженнон таки зазирнув до тих книжок, вони виявилися доволі дивними: текст написаний латиницею, але прочитати його неможливо, якась заплутана мішанина з літер та силою силенною знаків. Головний герой починає власне розслідування, він намагається розшифрувати таємний код за допомогою сучасних інформаційних технологій.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Роман "Цілодобова книгарня містера Пенумбри" містить зовсім трішки книжкових цитат:</span></div><div style="text-align: justify;"><br /></div><p></p><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"></span></div><blockquote><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Були часи, коли книжки вважалися високими технологіями. Однак ті дні вже минули".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><div><br /></div><div>"Коли блукаєте поміж стелажами в бібліотеці, коли торкаєтесь пальцями різнобарвних корінців, - у таку мить важко не відчути присутності духів, занурених у сон".</div><div><br /></div><div>"Улюблені книжки схожі на просторі міста, де можна блукати стежками й звивистими вуличками".</div><div><br /></div><div>"Коли читаєш книжку, події розгортаються у твоїй голові. Коли ж слухаєш, то здається, що все дійство відбувається в маленькій хмарці, яка огортає твою голову, ніби ворсиста плетена шапка, натягнута на очі".</div></span></div></blockquote><p> </p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Які ж маю враження від книжки? Вона мені дуже сподобалася зовнішньо: гарне оформлення, зручний для читання шрифт та якісний папір. Сюжет роману теж доволі інтригуючий... Але, почавши читати, я з нетерпінням чекала, коли ж ця історія мене "захопить"? На жаль, так і не "захопила". Отже "Цілодобова книгарня містера Пенумбри" буде просто однією з книжок із моєї колекції "книг про книги".</span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Хоча, завдяки саме "Цілодобовій книгарні", я вперше дізналася про видатну постать епохи Відродження, першопечатника Альда Мануція, автора революційних новацій у книгодрукуванні. Дорогі друзі, а чи ви щось чули про Мануція? </span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></p><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Схожі публікації<br /></span><span style="font-size: medium;"><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2022/07/blog-post.html" target="_blank">Книга про книги: Еббі Ваксман "Книжкове життя Ніни Гілл"<br /></a></span><span style="font-size: medium;"><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2021/03/blog-post_15.html" target="_blank">Книга про книги: Ніна Джордж "Маленька паризька книгарня"</a></span></div><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></p>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com2tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-27070492989549192462022-02-15T23:15:00.014+02:002023-04-17T22:41:42.570+03:00Книга про книги: Карлос Руїс Сафон "Тінь вітру"<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjsQT-W6edthclh9GbTM9Opk32wY_girz2rWslS4hSR8DKXEi8ex0yd0QmF5cxk7OLxztXzu3aw_BJs3YuhmYpx-ticzgz2ts_FjP-zqp8VvPSjjPxyocsnneflT_pPgm29ug3V_kxRCpZXcLNkJqBueBL0Uf2KPWrckhy-qzjX_xIphW5pzAGeG6YW/s1600/IMG-e6c758267f44bc4a9b6fcf518537acf2-V.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="1600" data-original-width="994" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjsQT-W6edthclh9GbTM9Opk32wY_girz2rWslS4hSR8DKXEi8ex0yd0QmF5cxk7OLxztXzu3aw_BJs3YuhmYpx-ticzgz2ts_FjP-zqp8VvPSjjPxyocsnneflT_pPgm29ug3V_kxRCpZXcLNkJqBueBL0Uf2KPWrckhy-qzjX_xIphW5pzAGeG6YW/s320/IMG-e6c758267f44bc4a9b6fcf518537acf2-V.jpg" width="199" /></a></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><br /></div><span style="font-size: medium;"><br /></span><div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Роман "Тінь вітру" (2001) входить до тетралогії "Цвинтар забутих книжок", яку іспанський письменник Карлос Руїс Сафон (1964-2020) присвятив своєму рідному місту — Барселоні, а також є першою книгою з цього циклу. "Тінь вітру" приніс автору численні літературні нагороди. Роман перекладено багатьма мовами світу, українською опубліковано у 2007 році видавництвом "Клуб сімейного дозвілля". Книга є світовим бестселером.<span><a name='more'></a></span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Події розгортаються у 1945 році в Барселоні, але сюжетні лінії тягнуться у більш ранні часи першої половини ХХ сторіччя. Роман пронизує особлива, дещо щемка, книжкова атмосфера. Більшість персонажів так чи інакше пов’язані із книжками: читають їх, продають, рятують, колекціонують, пишуть, перекладають, видають, знищують... Головним героєм роману є Даніель Семпере, він та його батько працюють у власній книгарні.<span></span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Потрапивши одного разу на Цвинтар забутих книжок, десятирічний на той час Даніель обрав собі книгу, якою повинен був опікуватися усе життя. Нею виявилася "Тінь вітру" Хуліана Каракса. Хлопець прочитав її за одну ніч і вона одразу полонила його серце. Книга була надзвичайно дивною та захопливою, тож зачарований нею Даніель вирішив розшукати та прочитати все, що написав автор. </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Але ніхто не чув ані назви книги "Тінь вітру", навіть прізвища її автора майже ніхто не чув, а хто й чув, знав дуже мало. Згодом виявилося, що "Тінь вітру" - це останній роман Хуліана Каракса, до того ж до рук Даніеля потрапив єдиний його примірник. Усі твори письменника зникли з книгарень, бібліотек, домашніх колекцій, наче їх ніколи й не було. З чуток, за творами Каракса полює людина, яка купує, викрадає чи добуває їх в інший спосіб, щоб спалити…</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Таємнича постать Хуліана Каракса не дає спокою Даніелю, тож він намагається дізнатися правду про письменника. Це розслідування триває двадцять років, і доля Даніеля дивним чином багато в чому збігається з долею Каракса, до речі вони дуже схожі й зовнішньо… У книзі чимало загадок, є містичний проклятий будинок, приголомшливо прекрасні жінки, вірні друзі та жорстокий заздрісний кат. </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Роман захоплює з першої ж сторінки та не відпускає до останньої. Друзі, раджу книжку до прочитання.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span style="font-size: medium;">ЦИТАТИ ПРО КНИГИ</span></div><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span style="font-size: medium;"></span></div><blockquote><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Кожна книжка має душу. Душу того, хто її написав, душі тих, хто її читав, хто жив цією книжкою, мріяв про неї. Щоразу, коли книжка змінює хазяїна, переходить з рук у руки, щоразу, коли хтось пробігає очима по її сторінках, - її душа зростає та міцніє".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Крокуючи в темряві між нескінченними рядами книжок, я не міг подолати почуття смутку; я думав: ось я абсолютно випадково у єдиній книжці, похованій у цьому безкрайому некрополі, знайшов цілий всесвіт - а тисячі, сотні тисяч інших книжок так і залишаться забутими назавжди... Я відчував, що мене оточують мільйони покинутих сторінок, сторінок, яких більше ніхто не гортатиме, які поволі потопають у темному океані забуття, поки світ, життя якого пульсує поза бібліотекою, втрачає власну пам'ять, навіть не розуміючи цього".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Чому спалюють книжки? Через дурість, неосвіченість, ненависть...".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Книжки - це дзеркало: ти бачиш у них тільки те, що вже маєш у собі самому".</span></div><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div></div></blockquote><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span style="font-size: medium;">ЦИТАТИ</span></div><div><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div><span style="font-size: medium;"></span></div><blockquote><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Недоумки ніколи не замислюються над своїми діями: вони діють інстинктивно, наче тварини, хоча й переконані, що чинять завжди добре".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Несправедливість є скрізь, та коли вона приходить до нас, вона здається гіршою, ніж деінде".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Слова, які отруюють серце дитини, впиваються в пам'ять, і рано чи пізно вони спалюють серце".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"У мить, коли ти замислюєшся над тим, чи кохаєш когось, ти вже назавжди перестав кохати цю людину".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Іноді важить не те, що тобі дають, а те, чим заради тебе поступаються".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Найефективніший спосіб убезпечитися від бідних - це вселити їм прагнення наслідувати багатих".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Дурні балакають, боягузи мовчать, мудрі люди слухають".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Інколи ми ставимось до людей як до лотерейних квитків - ніби вони створені для того, щоб здійснити наші найбезглуздіші мрії".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Поки ти працюєш, немає часу дивитися життю в очі".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Ми робимо так багато помилок у житті, але все це усвідомлюємо тільки тоді, коли підкрадається старість".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Спогади гірші за кулі".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Очікування неминучого - ще гірше, ніж сама неминучість".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Час минає тим швидше, чим бідніше життя. Життя без сенсу проходить повз тебе, немов потяг, що не зупиняється на твоїй зупинці".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Твір - це лист, який письменник пише сам собі, щоб розповісти собі про речі, про які іншим чином не можна дізнатися".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Ми існуємо доти, доки нас пам'ятають".</span></div></blockquote><p><span style="font-size: medium;"><br /></span></p><p><span style="font-size: medium;">Схожі публікації </span></p><div><span style="font-size: medium;"></span></div><div><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2023/01/blog-post_21.html" target="_blank"><span style="font-size: medium;">Книга про книги: Карлос Руїс Сафон "Гра янгола"</span></a></div><p></p></div>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-19089861697568719512022-02-10T18:49:00.002+02:002022-06-18T23:11:20.148+03:00Про любов, добро, доброту. Висловлювання<p style="text-align: center;"> <a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/a/AVvXsEhNTkx_NF0yrBWzceG0FzapV6EPWzHLJLwR2G38RA2wuSuf8J20tuzsejidcS7K0NPW7BM7nkn_ogN20HsxNerU_jt13P0Y_LAX7ADGGrhrXH1WWtZ7jGUBWkKJnpsP06BFplCB8W9HRlpwXZoGxyPP-5iHkvwu9C0ctkyXJWIQ0dyvCso5mgoDeuK-=s1024" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="512" data-original-width="1024" height="160" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/a/AVvXsEhNTkx_NF0yrBWzceG0FzapV6EPWzHLJLwR2G38RA2wuSuf8J20tuzsejidcS7K0NPW7BM7nkn_ogN20HsxNerU_jt13P0Y_LAX7ADGGrhrXH1WWtZ7jGUBWkKJnpsP06BFplCB8W9HRlpwXZoGxyPP-5iHkvwu9C0ctkyXJWIQ0dyvCso5mgoDeuK-=s320" width="320" /></a></p><br /><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Не зобидь ні старця, ні дитину, поділись останнім сухарем. Ми ж не вічно на землі живем, у могилу не бери провину. Зло нічого не дає, крім зла, вмій прощати, як прощає мати. За добро спіши добром воздати, мудрість завше доброю була. Витри піт солоний із чола і трудись, забувши про утому, бо людина ціниться по тому, чи вона зробила, що могла, скільки сил у неї вистачало, щоб на світі більше щастя стало". <i><span style="color: #ffa400;">Микола Луків<span></span></span></i></span></p><a name='more'></a><p></p><p style="text-align: justify;"><b style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></b></p><p style="text-align: justify;"><b style="color: #ffa400; font-size: large;">А</b></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">У чому сенс життя? Служити іншим і робити добро. <i><span style="color: #ffa400;">Аристотель</span></i></span></li></ul><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><br /></span></b></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;">В</span></b></div><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Найбільше зло сучасності полягає, ймовірно, у відсутності тепла і любові. Любов - це ключ до всіх замків, це плідна нива, на якій діти розвивають упевненість у собі та сприяють творчому самовираженню. Без неї або в разі перекручення її форми пускає своє коріння пухлина злоякісної самопоразки. <i><span style="color: #ffa400;">П. Вайнцваг</span></i></span></li></ul><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><br /></span></b></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;">Г</span></b></div><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Доброта краща за красу. <i><span style="color: #ffa400;">Г. Гейне</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Треба прагнути бути людиною попри всю жорстокість світу. <i><span style="color: #ffa400;">О. Генрі</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Без любові до себе неможлива й любов до ближнього. <i><span style="color: #ffa400;">Г. Гессе</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Коли любиш - люби серцем, а не язиком. <i><span style="color: #ffa400;">Л. Глібов</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Дивіться на те, чи любите ви інших, а не на те - чи люблять вас інші. <i><span style="color: #ffa400;">М. Гоголь</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">У цьому світі є лише одна річ, перед якою належить схилятися, це - геній, і одна річ, перед якою слід упасти на коліна, - це доброта. <i><span style="color: #ffa400;">В. Гюго</span></i></span></li></ul><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><br /></span></b></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;">Д</span></b></div><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">І все ж таки лише добром ви знищите зло. <i><span style="color: #ffa400;">Ф. Достоєвський</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Той, хто мститься, іноді жалкує про зроблене, той, хто вибачає, ніколи не жалкує про це. <i><span style="color: #ffa400;">О. Дюма</span></i></span></li></ul><p></p><div style="text-align: justify;"><b style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></b></div><div style="text-align: justify;"><b style="color: #ffa400; font-size: large;">К</b></div><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Душа є більше там, де любить, ніж там, де живе. <i><span style="color: #ffa400;">Г. Кониський</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Роби добро іншим заради самого добра, а не за винагороду, не в обмін за подяку, не за симпатію. <i><span style="color: #ffa400;">А. Кроулі</span></i></span></li></ul><p></p><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><br /></span></b></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;">Л</span></b></div><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Закон гідних - творити добро і не сваритися. <i><span style="color: #ffa400;">Лао-цзи</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Ніколи не засуджуйте людини, поки не пройдете довгий шлях в її черевиках. <i><span style="color: #ffa400;">Лао-цзи</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Хто бере - наповнює долоні, хто віддає - наповнює серце. <i><span style="color: #ffa400;">Лао-цзи</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">За добро добром спіши віддати - мудрість завше доброю була. <i><span style="color: #ffa400;">М. Луків</span></i></span></li></ul><p></p><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><br /></span></b></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;">М</span></b></div><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Безкриле серце не окрилити. <i><span style="color: #ffa400;">Є. Маланюк</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Ніхто не народжується з ненавистю до іншої людини через колір її шкіри, походження чи релігійні погляди. Люди вчаться ненавидіти. А якщо вони можуть навчитися ненавидіти, їх можна навчити любити. Адже любов набагато ближча до людського серця, ніж ненависть. <i><span style="color: #ffa400;">Н. Мандела</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Любов із ненавистю дружби не має. <i><span style="color: #ffa400;">П. Могила</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Люди можуть вибачити вам добро, яке ви для них зробили, але рідко забувають зло, яке вони заподіяли вам. <i><span style="color: #ffa400;">С. Моем</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Тим, хто не оволодів наукою добра, будь-яка інша наука приносить лише шкоду. <i><span style="color: #ffa400;">М. Монтень</span></i></span></li></ul><p></p><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><br /></span></b></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;">Н</span></b></div><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Від добра добра не шукають. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Все добре переймай, а зла уникай. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">До доброї криниці стежка утоптана. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Добре ім'я - найкраще багатство. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Добре роби, добре й буде. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Добрі вісті не лежать на місті. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Доброму скрізь добре. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Не одежа красить людину, а добрі діла. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Робиш добро - не кайся, робиш зло - зла й сподівайся. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Світ не без добрих людей. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Світ не зігрієш, світ не одягнеш, світ не нагодуєш, але не відпускай голодною дитину. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Хто людям добра бажає, той і собі має. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li></ul><p></p><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><br /></span></b></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;">О</span></b></div><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Чи можна любити людство і не любити одну людину? <i><span style="color: #ffa400;">Я. Отченашек</span></i></span></li></ul><p></p><div style="text-align: justify;"><b style="color: #ffa400;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></b></div><div style="text-align: justify;"><b style="color: #ffa400;"><span style="font-size: medium;">П</span></b></div><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Серце - справжній важіль всього великого, і має аргументи, яких не знає розум. <i><span style="color: #ffa400;">Б. Паскаль</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Чим людина розумніша і добріша, тим більше вона помічає добра в людях. <i><span style="color: #ffa400;">Б. Паскаль</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Світом править доброта. <i><span style="color: #ffa400;">Б. Пастернак</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Моральність полягає в досконалому пізнанні добра, досконалому вмінні й бажанні творити добро. <i><span style="color: #ffa400;">Й. Песталоцці</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Щоб змінити людей, їх потрібно любити. Вплив на них пропорційний любові до них. <i><span style="color: #ffa400;">Й. Песталоцці</span></i></span></li></ul><p></p><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><br /></span></b></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;">Р</span></b></div><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Що може дати одна людина іншій, крім краплі тепла? І що може бути більшим за це? <i><span style="color: #ffa400;">Е. Ремарк</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Даруй світло, і пітьма зникне сама по собі. <i><span style="color: #ffa400;">Е. Ротердамський</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Ніхто не може полюбити іншого, якщо до цього не полюбив себе. Ніхто не може нікого зненавидіти, якщо до цього не зненавидів себе. <i><span style="color: #ffa400;">Е. Ротердамський</span></i></span></li></ul><p></p><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><br /></span></b></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;">С</span></b></div><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Той, хто не бажає підняти того, хто впав, нехай боїться впасти сам, тому що, коли він упаде, ніхто не простягне руку. <i><span style="color: #ffa400;">Сааді</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Людське серце є власною оселею, в якій живе Бог, що читає і вивідує його думки. <i><span style="color: #ffa400;">К. Сакович</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Від любові до ненависті один крок, від ненависті до любові кілометри кроків. <i><span style="color: #ffa400;">Сенека</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Світло бачиться тоді, коли світло в очах є. <i><span style="color: #ffa400;">Г. Сковорода</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Добро чиниш - себе прославляєш, зло чиниш - себе принижуєш. <i><span style="color: #ffa400;">Соломон</span></i></span></li></ul><p></p><div style="text-align: justify;"><b style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></b></div><div style="text-align: justify;"><b style="color: #ffa400; font-size: large;">Т</b></div><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Якщо ви почнете засуджувати людей, у вас бракуватиме часу на те, щоб любити їх. <i><span style="color: #ffa400;">Мати Тереза</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Є тільки один спосіб покласти кінець злу - робити добро злим людям. <i><span style="color: #ffa400;">Л. Толстой</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Ми не любимо людей не тому, що вони злі, ми вважаємо їх злими тому, що не любимо їх. <i><span style="color: #ffa400;">Л. Толстой</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">З усіх наук, які людина повинна знати, найголовніша - наука про те, як жити, щоб робити найменше зла і якнайбільше добра. <i><span style="color: #ffa400;">Л. Толстой</span></i></span></li></ul><p></p><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><br /></span></b></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;">У</span></b></div><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Страх тілесного покарання не зробить злого серця добрим. <i><span style="color: #ffa400;">К. Ушинський</span></i></span></li></ul><p></p><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><br /></span></b></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;">Ф</span></b></div><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Вищим моральним законом для людини є любов до людства. <i><span style="color: #ffa400;">Р. Фергюсон</span></i></span></li></ul><p></p><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><br /></span></b></div><div style="text-align: justify;"><b><span style="color: #ffa400; font-size: medium;">Ш</span></b></div><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">А всім нам вкупі на землі єдиномисліє подай і братолюбіє пошли. <i><span style="color: #ffa400;">Т. Шевченко</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Де єсть добрі люди, там і правда буде, а де кривда буде, там добра не буде. <i><span style="color: #ffa400;">Т. Шевченко</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Діла добрих оновляться. Діла злих загинуть. <i><span style="color: #ffa400;">Т. Шевченко</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Раз добром нагріте серце — вік не прохолоне! <i><span style="color: #ffa400;">Т. Шевченко</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Серце не дитина, його галушкою не нагодуєш. <i><span style="color: #ffa400;">Т. Шевченко</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Сильніше за всі перемоги - прощення. <i><span style="color: #ffa400;">Ф. Шиллер</span></i></span></li></ul><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Якщо я ненавиджу - я забираю у себе щось, якщо я кохаю - я збагачую себе тим, що я кохаю. Людиноненависництво - повільне самогубство, себелюбство - найбільша злиденність живого створіння. <i><span style="color: #ffa400;">Ф. Шиллер</span></i></span></li></ul><div style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><i><br /></i></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><i><br /></i></span></div><p></p>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-44635639747872646262022-01-29T21:15:00.029+02:002022-06-18T23:45:47.523+03:00Книга про книги: Маркус Зузак "Крадійка книжок"<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/a/AVvXsEidNOtBNjrhwjmmcEYAh4uoOr6IL1yygTcvGO_SZ2lF_RFWAS1pg3giiOQLZDM4sZ2_R6EtZoL-AzW0wRtPycoykCihJXi6lA4ucMk-_-hPuByFsnn-2ftwOjjJkrBBwk0pEA64bhDWdjIkiBOx0BLPakgUCNfkH_m4D9s1h4y0OAqyEgO6QFCx5u51=s1024" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="512" data-original-width="1024" height="160" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/a/AVvXsEidNOtBNjrhwjmmcEYAh4uoOr6IL1yygTcvGO_SZ2lF_RFWAS1pg3giiOQLZDM4sZ2_R6EtZoL-AzW0wRtPycoykCihJXi6lA4ucMk-_-hPuByFsnn-2ftwOjjJkrBBwk0pEA64bhDWdjIkiBOx0BLPakgUCNfkH_m4D9s1h4y0OAqyEgO6QFCx5u51=s320" width="320" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><br /></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Австралійський письменник Маркус Зузак написав свою "Крадійку книжок" у 2005 році, 2013-го відбулася її масштабна екранізація від кінокомпанії "Двадцяте століття Фокс", а 2015-го роман видано українською мовою у видавництві "Клуб сімейного дозвілля". </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Книжка привертає до себе увагу гарним оформленням, ефектною обкладинкою та інтригуючою назвою. Її по праву можна віднести до умовної добірки "книг про книги", бо книжкова тематика пронизує увесь сюжет роману. А ще - це книга про Другу світову війну, Голокост та тоталітаризм.<span><a name='more'></a></span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Історію головної героїні роману, дівчинки Лізель Мемінгер, ми дізнаємося від незвичного оповідача - Смерті. Смерть у книзі мав людську подобу, та як він сам стверджував - був зовсім не страшний та зовсім не злий, він - підсумок, він просто виконував свою роботу. А роботи під час війн у Смерті вистачає, він був скрізь...</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Події відбуваються в нацистській Німеччині з 1939 по 1943 рік в маленькому містечку Молькінг на Небесній вулиці. "У 1933 роцi близько дев’яноста відсотків німців рішуче підтримали Адольфа Гiтлера. Залишається десять відсотків тих, хто його не підтримав". До них належав Ганс Губерманн, прийомний батько Лізель.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Ганс Губерманн був доброї, світлої, щедрої душі людина. У Лізель майже одразу склалися з ним прекрасні стосунки, і саме він навчив дівчинку читати за "Посібником гробаря". "Посібник гробаря. Дванадцятикрокова інструкція з Успішного копання могил. Видана Баварською асоціацією кладовищ" Перша здобич крадійки книжок – початок її видатної кар'єри". </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Якою ж була Роза Губерманн, прийомна мати Лізель? Крикливою, сварливою, не надто привітною та вихованою. Але "Щоб ви не думали, в цієї жінки було серце. Більше, ніж ви можете себе уявити. Там крилося багато всього, складеного на прихованих полицях, що сягали милі у висоту". Лізель відчувала внутрішню доброту Рози, тому щиро її полюбила.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Ризикуючи кожної миті власним життям, родина Губерманнів прихистила у себе в домі єврея-втікача, двадцятичотирьохрічного Макса Ванденбурга. Батько Макса під час Першої світової війни врятував життя Гансу, тож той вважав своїм боргом врятувати сина загиблого товариша. Макс та Лізель дуже прив'язалися один до одного та стали друзями на все життя.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Руді Штайнер... Сусідський хлопчик із лимонним волоссям, найкращий друг Лізель. Вони разом ходять до школи, грають у футбол, крадуть їжу, бо завжди дуже голодні. Заради Лізель він до пояса занурюється у крижану грудневу воду, щоб врятувати її книжку, яку несло течією. Кумиром Руді є чорношкірий атлет Джессі Овенс, який на Олімпіаді 1936 року здобув 4 золоті медалі. Руді Штайнер мріє про поцілунок Лізель... </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Ось вони, головні персонажі роману, але повернемося до Крадійки книжок. Навіщо їй були книжки? Лізель їх потребувала, вони наповнювали її життя, її душу, її розум, рятували від жахливих сновидінь, розраджували та допомагали вижити. Книжки Лізель допомагали й іншим. Вона читала для Макса Ванденбурга, для сусідки пані Гольцапфель. </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">А ще вона читала у підвалі родини Фідлерів, де разом з батьками та іншими мешканцями Небесної вулиці переховувалася від бомбардувань. Її голос заспокоював найменших дітей, а всі інші відволікалися та бачили видіння з історії, яку чули. "Дівчинка не наважувалась підняти голову, але відчувала, як у неї впиваються перелякані очі, а вона втягує і видихає слова". </span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Лізель збагнула силу Слів. "Слова. Навіщо їм взагалі існувати? Якби не вони, усього цього б не сталося. Без своїх слів фюрер нічого не вартий. Без них не було б кульгавих в'язнів, не було б потреби втішати і вигадувати всілякі словесні хитрощі, щоб нам від них ставало краще. Яка користь від слів?". Але тільки завдяки силі Слів, завдяки книжкам Лізель Мемінгер вижила.</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Загалом у неї було чотирнадцять книжок, та вона вважала, що здебільшого її історію створили десять книжок. Із тих десяти шість вона вкрала, одна з'явилася на кухонному столі, дві написав для неї схований єврей, а ще одну приніс лагідний, зодягнений у жовте вечір. Вирішивши написати свою історію, вона дивуватиметься, коли саме книжки і слова не просто почали мати якесь значення, а стали для неї всім".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Смерть тричі зустрічався з Крадійкою книжок, він зберіг написану нею історію, він читав її багато разів. "Ось вона. Одна з пригорщі. Крадійка книжок. Якщо маєте бажання, ходіть зі мною. Я розповім вам історію. Я вам щось покажу".</span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Друзі, раджу книжку до прочитання.<span style="text-align: left;"> </span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span style="text-align: left;"><br /></span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span style="text-align: left;"><br /></span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span style="text-align: left;">Схожі публікації</span></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2022/02/blog-post.html" target="_blank">Книга про книги: Карлос Руїс Сафон "Тінь вітру"</a></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2021/04/451.html" target="_blank">Книга про книги: Рей Бредбері "451 градус за Фаренгейтом"</a></span></div><div style="text-align: justify;"><a href="https://vpulibrary.blogspot.com/2021/03/blog-post_15.html" target="_blank"><span style="font-size: medium;">Книга про книги: Ніна Джордж "Маленька паризька книгарня"</span></a></div><div style="text-align: justify;"><a href="http://vpulibrary.blogspot.com/2016/01/blog-post_27.html" style="text-align: left;" target="_blank"><span style="font-size: medium;">Книга про Голокост: "Щоденник Анни Франк"</span></a></div><div style="text-align: justify;"><br /></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></div><div style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span style="text-align: left;"><br /></span></span></div><p></p>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com2tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-62114969764953363072021-11-21T15:35:00.010+02:002022-06-18T23:12:29.377+03:00Про патріотизм, мужність, героїзм. Висловлювання<p style="text-align: center;"> <a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg2cd3i8sRtmWZBBlYXMvxX0YYcd7X4XrfNnY_08JGhyphenhyphencFEyelmSzfT1_pmISLz7wCjaHY261su9vAwmwJvfELbwsHVLZr7OpfYUDGr2QmPCD2OvL0sa4SKk46Z2tYzNpbnNgOyLfjZYEQ/s1024/hero.jpeg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="512" data-original-width="1024" height="160" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg2cd3i8sRtmWZBBlYXMvxX0YYcd7X4XrfNnY_08JGhyphenhyphencFEyelmSzfT1_pmISLz7wCjaHY261su9vAwmwJvfELbwsHVLZr7OpfYUDGr2QmPCD2OvL0sa4SKk46Z2tYzNpbnNgOyLfjZYEQ/s320/hero.jpeg" width="320" /></a></p><br /><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"Щасливий воїн, що во ім'я миру свою підносить бойову сокиру, во ім'я правди кривду тне з плеча!". <i style="color: #ffa400;">М. Рильський </i></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span>Добірка містить висловлювання видатних людей світу: Аристотеля, Овідія, Цицерона, Сенеки, Д. Байрона, Б. Брехта, М. Вольтера, Г. Лессінга, Р. Ролана, Ж. Руссо, А. Франса, С. Цвейга, Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини, К. Ушинського, В. Сухомлинського, В. Симоненка, Ч. Айтматова та інших.</span><i> </i></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><i style="color: #ffa400;"><span></span></i></span></p><a name='more'></a><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><i><br /></i></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>А</b></span></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом.<i style="color: #ffa400;"> Ч. Айтматов</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Мужність більше проявляється не в тому, щоб затіяти бійку, а в тому, щоб вміти уникнути її.<i style="color: #ffa400;"> М. Андерсон</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Хто осмислено спрямований заради добра в небезпеку й не боїться її, той мужній, і в цьому мужність.<i style="color: #ffa400;"> Аристотель</i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><b style="color: #ffa400;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></b></p><p style="text-align: justify;"><b style="color: #ffa400;"><span style="font-size: medium;">Б</span></b></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">Той, хто не любить свою країну, нічого любити не може.<i style="color: #ffa400;"> Д. Байрон</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Успіх однієї відважної людини завжди спонукає до завзяття й мужності ціле покоління.<i style="color: #ffa400;"> О. Бальзак</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Любов до батьківщини починається з сім’ї.<i style="color: #ffa400;"> Ф. Бекон</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Хто не належить вітчизні своїй, той не належить і людству.<i style="color: #ffa400;"> В. Бєлінський</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Любов до Батьківщини - перша чеснота цивілізованої людини.<i style="color: #ffa400;"> Н. Бонапарт</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Нещасна та країна, яка потребує героїв.<i style="color: #ffa400;"> Б. Брехт</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Герої, подібно до творів мистецтва, видаються більш великими через простір віків.<i style="color: #ffa400;"> П. Буаст</i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>В</b></span></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">Істинна мужність виявляється під час біди.<i style="color: #ffa400;"> М. Вольтер</i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Г</b></span></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">Добро втратиш - не багато втратиш, честь втратиш - багато втратиш, мужність втратиш - все втратиш.<i style="color: #ffa400;"> Й. Гете</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Де немає свободи, там немає і вітчизни.<i style="color: #ffa400;"> П. Гольбах</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Герой - це той, хто творить життя всупереч смерті, перемагає смерть.<i style="color: #ffa400;"> М. Горький</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Там, де не згодні життям платити за збереження гідності, - там, врешті, розплачуються гідністю за збереження життя. <i style="color: #ffa400;">М. Горький</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Справжній патріотизм - не той, який метушиться і чваниться в урочисті хвилини, а той, який щодня й невтомно піклується про загальне благо і не хвалиться цим.<i style="color: #ffa400;"> Л. Граф</i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Д</b></span></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">Став безсмертний той, хто на смерть ішов, славиться герой, що себе зборов.<i style="color: #ffa400;"> В. Довгович</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Лише сильним дано право на безсмертя...<i style="color: #ffa400;"> О. Довженко</i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Е</b></span></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">Герой не хоробріший за звичайну людину, але він зберігає хоробрість на п’ять хвилин довше.<i style="color: #ffa400;"> Р. Емерсон</i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>К</b></span></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">Справжній патріотизм не в вихвалянні своєї батьківщини, а в роботі на її користь і у виправленні помилок.<i style="color: #ffa400;"> П. Капіца</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Не питай, що твоя батьківщина може зробити для тебе, запитай, що ти можеш зробити для своєї батьківщини.<i style="color: #ffa400;"> Д. Кеннеді</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Хто у хвилину загального лиха може думати про щось інше, аніж про порятунок Батьківщини, - той не гідний жити у вільній державі.<i style="color: #ffa400;"> Ф. Клінгер</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Коли вже нема розумного виходу з тяжкого становища, то треба вміти вмерти по-геройськи, - щоб така смерть була джерелом сили для молодих поколінь.<i style="color: #ffa400;"> М. Колодзинський</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Мусиш боротися, інакше згинеш.<i style="color: #ffa400;"> М. Колодзинський</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Перемога наша - в руках Бога, але геройство наше - в наших руках.<i style="color: #ffa400;"> М. Колодзинський</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Є дві дії у мужності: терпіти і нападати.<i style="color: #ffa400;"> Г. Кониський</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.<i style="color: #ffa400;"> Г. Кониський</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Кожна епоха породжує свого героя.<i style="color: #ffa400;"> Корейське прислів’я</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Любов к Отчизні де героїть, там сила вража не устоїть.<i style="color: #ffa400;"> І. Котляревський</i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Л</b></span></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">Задля батьківщини треба жертвувати навіть славою.<i style="color: #ffa400;"> Латинське прислів’я</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Подвиг, як і талант, скорочує шлях до мети.<i style="color: #ffa400;"> Л. Леонов</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">У важливі епохи життя, іноді в самій звичайній людині розгорається іскра геройства, що невідомо досі жевріла в грудях її, і тоді вона робить справи, про які до цього їй не доводилося і мріяти.<i style="color: #ffa400;"> М. Лермонтов</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Герой - це людина, яка знає, що є блага, дорожчі за життя; людина, як присвятила своє життя служінню державі, себе одну - служінню багатьом.<i style="color: #ffa400;"> Г. Лессінг</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Мужність - страж і опора всіх інших чеснот, і той, хто позбавлений мужності, навряд чи може бути твердим у виконанні обов’язку та виявити всі якості істинно гідної людини.<i style="color: #ffa400;"> Д. Локк</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Справжня мужність виражається у спокійному самовладанні й у незворушному виконанні свого обов’язку, незважаючи ні на які лиха й небезпеки.<i style="color: #ffa400;"> Д. Локк</i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><i><br /></i></span></p><p style="text-align: justify;"><b style="color: #ffa400;"><span style="font-size: medium;">О</span></b></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">І дим батьківщини солодкий.<i style="color: #ffa400;"> Овідій</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Усі подвиги звершуються однаково: ти повинен, і вибору немає...<i style="color: #ffa400;"> Г. Олді</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Там втрат не буває, де жертва - здобутий в огні бастіон!<i style="color: #ffa400;"> О. Ольжич</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Мужність народжується в боротьбі. Мужність виховується день у день у впертому опорі труднощам. Мужність - це впертість, це наполегливість, це подолання усіх перепон.<i style="color: #ffa400;"> М. Островський</i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>П</b></span></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">Вітчизна - ось і альфа, і омега! <i style="color: #ffa400;">Д. Павличко</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Хто не готовий померти заради власної честі, той отримує безчестя.<i style="color: #ffa400;"> Б. Паскаль</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">В боротьбі виростає сила.<i style="color: #ffa400;"> С. Петлюра</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Кров, пролита для великої мети, не засихає.<i style="color: #ffa400;"> С. Петлюра</i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Р</b></span></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">Патріотизм - це не любов до ідеї, а любов до вітчизни.<i style="color: #ffa400;"> В. Распутін</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Щасливий воїн, що во ім'я миру свою підносить бойову сокиру, во ім'я правди кривду тне з плеча!<i style="color: #ffa400;"> М. Рильський</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Тільки той народ, який вшановує своїх героїв, може стати великим.<i style="color: #ffa400;"> К. Рокосовський</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Герой робить те, що можна зробити. Інші цього не роблять.<i style="color: #ffa400;"> Р. Ролан</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Найбільші подвиги доброчесності були зроблені з любові до Батьківщини.<i style="color: #ffa400;"> Ж. Руссо</i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><i><br /></i></span></p><p style="text-align: justify;"><b style="color: #ffa400;"><span style="font-size: medium;">С</span></b></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">Вітчизна - це не хтось і десь, я - теж Вітчизна.<i style="color: #ffa400;"> І. Світличний</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя.<i style="color: #ffa400;"> Сенека</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Можеш вибирати друзів і дружину, вибрати не можна тільки Батьківщину.<i style="color: #ffa400;"> В. Симоненко</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Існує внутрішня мужність - мужність совісті, яка проявляється в чесності, самовідданості, в сміливості робити те, що ми вважаємо правим, наперекір усімлюдським толкам і судженням. Відмінна риса такої мужності є велич душі.<i style="color: #ffa400;"> С. Смайлс</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Без будь-кого із нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто із нас без Батьківщини - ніщо.<i style="color: #ffa400;"> В. Сухомлинський</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Патріотизм починається з колиски.<i style="color: #ffa400;"> В. Сухомлинський</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Патріотизм починається з любові до людини.<i style="color: #ffa400;"> В. Сухомлинський</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Патріотизм - почуття соромливе та делікатне... Побережи святі слова, не кричи про любов до Батьківщини на всіх перехрестях. Краще мовчки працюй в ім’я її блага та могутності.<i style="color: #ffa400;"> В. Сухомлинський</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Патріотизм - серцевина людини, основа її активної позиції.<i style="color: #ffa400;"> В. Сухомлинський</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Патріотизм - це, образно кажучи, сплав почуття і думки, осягнення святині - Батьківщини - не тільки розумом, але й, передусім, серцем...<i style="color: #ffa400;"> В. Сухомлинський</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.<i style="color: #ffa400;"> В. Сухомлинський</i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Т</b></span></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">Забудеш рідний край - твоє всохне коріння.<i style="color: #ffa400;"> П. Тичина</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Немає мужності другої, як не боятися життя.<i style="color: #ffa400;"> П. Тичина</i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><i><br /></i></span></p><p style="text-align: justify;"><b style="color: #ffa400;"><span style="font-size: medium;">У</span></b></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">Не той мужній, хто лізе на небезпеку, не почуваючи страху, а той, хто може придушити найдужчий страх і думати про небезпеку, не скоряючися страху.<i style="color: #ffa400;"> К. Ушинський</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Сміливість - одна з найбільших якостей душі людської, без якої неможливі ні благородна діяльність, ні порядність думок, ні самостійність характеру.<i style="color: #ffa400;"> К. Ушинський</i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><br /></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Ф</b></span></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">Героїзмом можна назвати тільки таке діло, де мука і терпіння одиниці здобуває або окуплює добро цілого народу.<i style="color: #ffa400;"> І. Франко</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Найрідкісніша мужність - це мужність думки.<i style="color: #ffa400;"> А. Франс</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Герой - це людина, яка в рішучий момент робить те, що потрібно робити в інтересах людського суспільства.<i style="color: #ffa400;"> Ю. Фучик</i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><i><br /></i></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400;"><b><span style="font-size: medium;">Ц</span></b></span></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">Бути героєм значить битися і проти всесильної долі. <i style="color: #ffa400;">С. Цвейг</i></span></li><li><span style="font-size: medium;">Лиш одна Батьківщина має те, що дороге для всіх.<i style="color: #ffa400;"> Цицерон</i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><i><br /></i></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400;"><b><span style="font-size: medium;">Ш</span></b></span></p><p style="text-align: justify;"></p><ul><li><span style="font-size: medium;">В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.<i style="color: #ffa400;"> Т. Шевченко</i></span></li></ul><p></p><div style="text-align: justify;"><br /></div>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1022519002930629073.post-50494874111975003072021-11-13T20:33:00.087+02:002022-01-30T16:13:01.332+02:00Про слово, спілкування, ораторське мистецтво. Висловлювання<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjrNZxcikuX1HqegPsOlWoQKp69Z-wz-FftWYGAJZhQCzpM60loqvXDBsrXSzhhYY04qSr4SodDlmW1e7pK2LiN2CnITuKx7e1e5UmIuUB6hj4cqMAJMK0CWnFX6uI2vv9MaMHc5ddBzWU/s1280/italy-2510287_1280.jpg" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="1280" data-original-width="806" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjrNZxcikuX1HqegPsOlWoQKp69Z-wz-FftWYGAJZhQCzpM60loqvXDBsrXSzhhYY04qSr4SodDlmW1e7pK2LiN2CnITuKx7e1e5UmIuUB6hj4cqMAJMK0CWnFX6uI2vv9MaMHc5ddBzWU/s320/italy-2510287_1280.jpg" width="202" /></a></div><br /><div class="separator" style="clear: both; text-align: left;"><div class="separator" style="clear: both;"><br /></div><div class="separator" style="clear: both; text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">"1. Говори зрозуміло. 2. Говори легко, але не дуже багато, давай іншим можливість виступити. 3. Не перебивай. 4. Будь ввічливим. 5. Прагни говорити вишукано. 6. Ніколи не критикуй інших людей, коли їх немає поряд. 7. Не відволікайся на другорядні речі. 8. Не говори про себе. 9. Ніколи не виходь з себе". <i><span style="color: #ffa400;">Цицерон </span>(лат. Marcus Tullius Cicero; 106 до н.е. — 43 до н.е. — давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ і літератор). </i></span></div></div><a name='more'></a><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>А</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Розумна чи дурна людина - ясно після її висловлювань. <i><span style="color: #ffa400;">М. Авреміт</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Б</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Слова прямо ґвалтують розум, змішують все і ведуть людей до численних суперечок і тлумачень. <i><span style="color: #ffa400;">Ф. Бекон</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">У гніві дурні гострі на язик, але багатшими від цього не стають. <i><span style="color: #ffa400;">Ф. Бекон</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Хто ясно думає, той ясно і говорить. <i><span style="color: #ffa400;">Н. Буало</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>В</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Мовчання іноді більше говорить, ніж слово. <i><span style="color: #ffa400;">В. Винниченко</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Читаючи авторів, які добре пишуть, звикаєш гарно говорити. <i><span style="color: #ffa400;">Ф. Вольтер</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Чудова думка втрачає свою цінність, коли вона погано висловлена. <i><span style="color: #ffa400;">Ф. Вольтер</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Г</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Нема просто слова. Воно або прокляття, або привітання, або краса, або біль, або бруд, або квітка, або брехня, або правда, або світло, або темрява. <i><span style="color: #ffa400;">Р. Гамзатов</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Слова - як дощ: один раз - велика благодать, другий раз - добре, втретє - терпимо, четвертий раз - лихо і напасть. <i><span style="color: #ffa400;">Р. Гамзатов</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">З тих, хто свариться, винним завжди є розумний.<i><span style="color: #ffa400;"> Й. Ґете</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Кожне слово неосяжне. <i><span style="color: #ffa400;">М. Гоголь</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Сміле слово - то наші гармати, смілі вчинки - то наші мечі. <i><span style="color: #ffa400;">П. Грабовський</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Язик голову береже. <i><span style="color: #ffa400;">Б. Грасіан</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Д</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Один язык у нас, а уха - два. Чтоб слышать много, но беречь слова. <i><span style="color: #ffa400;">А. Джами</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Слів бережися солодких, неначе ворожих стріл, друже, милі підлизи-слова ранять, мов ворог, не менш. <i><span style="color: #ffa400;">М. Довгалевський</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Те, що ти іншим співав, будуть співати тобі. <i><span style="color: #ffa400;">М. Довгалевський</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Як бджола тебе куса, потерпіти треба, бо ти гнівом безліч жал викличеш на себе. <i><span style="color: #ffa400;">М. Довгалевський</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">О трибуно! Скільки дурнів сходило з тебе переможцями.<i><span style="color: #ffa400;"> О. Довженко</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">У спілкуванні найважливіше - чути те, що не сказано. <i><span style="color: #ffa400;">П. Друкер</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Як би добре ти не говорив, якщо ти говориш занадто багато, то в кінці кінців станеш говорити дурниці... <i><span style="color: #ffa400;">А. Дюма</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>З</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Мова довга не є добром. <i><span style="color: #ffa400;">Д. Заточник</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">У кого ризи світлі, в того і мова чесна. <i><span style="color: #ffa400;">Д. Заточник</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>І</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Мораль краще сприймається в короткому вислові, ніж у довгих проповідях і промовах. <i><span style="color: #ffa400;">К. Іммерман</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Запитай від серця, і дістанеш відповідь від серця. <i><span style="color: #ffa400;">Індіанська мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Не потрібно багатьох слів, аби сказати правду. <i><span style="color: #ffa400;">Вождь Джозеф</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Хто мовчить – знає удвічі більше, ніж балакучий. <i><span style="color: #ffa400;">Індіанська мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Усе, про що маєш намір ти сказати, розглянь перше в умі своєму, бо у багатьох язик випереджує й саму думку. <i><span style="color: #ffa400;">Ісократ</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>К</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Якщо людина говорить справді те, що думає, то знайдуться слухачі, хоч би якими були перешкоди. <i><span style="color: #ffa400;">Т. Карлейль</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Критика подібна до поштового голуба: вона завжди повертається назад.<i><span style="color: #ffa400;"> Е. Карнегі</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Справа не стільки в тому, що ви говорите, скільки в тому, як говорите. <i><span style="color: #ffa400;">Квінтіліан</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span>Думай про сенс, а слова прийдуть самі. <i><span style="color: #ffa400;">Л. Керрол</span></i></span></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">З усіх видів руйнівної зброї, яку здатна придумати людина, найжахливіша і найсильніша - слово. Кинджали і списи залишають сліди крові, стріли видно на відстані. Отруту можна вчасно виявити і уникнути смерті. Слово ж руйнує непомітно. <i><span style="color: #ffa400;">П. Коельо</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Інший раз легше домогтися відповіді мовчанням, ніж задаючи питання. <i><span style="color: #ffa400;">П. Коельо</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Найважливіші слова в своєму житті ми вимовляємо мовчки. <i><span style="color: #ffa400;">П. Коельо</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Не те, що входить до вуст, поганить людину, а те, що виходить з її вуст. <i><span style="color: #ffa400;">П. Коельо</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не візьмеш. <i><span style="color: #ffa400;">І. Котляревський</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Розмови винайдені для того, щоб заважати людям думати. <i><span style="color: #ffa400;">А. Крісті</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя! <i><span style="color: #ffa400;">М. Куліш</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Л</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Вірні слова не витончені. Красиві слова не заслуговують довіри. Добрий не красномовний. Красномовний не може бути добрим. Знаючий не доводить, той, що доводить, не знає. <i><span style="color: #ffa400;">Лао-цзи</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Хто багато говорить, той часто зазнає невдачі. <i><span style="color: #ffa400;">Лао-цзи</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Голос істини противний слуху. <i><span style="color: #ffa400;">Лао-цзи</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Говорити багато й добре є дар гострого розуму, говорити мало й добре є властивість мудрого, говорити багато й погано означає дурня, говорити мало й погано є ознакою безумного. <i><span style="color: #ffa400;">Ф. Ларошфуко</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Істинне красномовство - це вміння сказати все, що треба, і не більше, ніж треба. <i><span style="color: #ffa400;">Ф. Ларошфуко</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Для успіху в житті уміння спілкуватися з людьми набагато важливіше, ніж володіння талантом. <i><span style="color: #ffa400;">Г. Лебон</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Іноді треба замовчати, щоб тебе почули. <i><span style="color: #ffa400;">С. Лем</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Кому язик слухняний, той часто мовчить. <i><span style="color: #ffa400;">Е. Лец</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>М</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Немає нічого сильнішого за слово. <i><span style="color: #ffa400;">Менандр</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Одного неточного, невдало сказаного або хоча б погано вимовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати все враження. <i><span style="color: #ffa400;">А. Міцкевич</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Н</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Більше діла - менше слів. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Від теплого слова і лід розмерзає. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Вола в'яжуть мотуззям, а людину - словом. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Гостре словечко коле сердечко. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Добре слово і кішці приємно. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Довгим язиком тільки полумиски лизать. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Дурний язик голові не приятель. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">І від солодких слів буває гірко. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Їж борщ з грибами і держи язик за зубами. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже. <span style="color: #ffa400;"><i>Народна мудрість</i></span></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">На чужий роток не накинеш платок. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Не говори, що знаеш, але знай, що говориш. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Не кидай словами, як пес хвостом. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Обіцянка - цяцянка, а дурневі радість. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Порожня бочка гучить, а повна мовчить. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Рана загоїться, зле слово - ніколи. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Слово - не горобець, вилетить - не піймаєш. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Слово - не стріла, а глибше ранить. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Слово до слова - зложиться мова. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Удар забувається, а слово пам'ятається. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Умій сказати, умій і змовчати. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Хто мовчить, той двох навчить. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Шабля ранить голову, а слово - душу. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Яка головонька, така й розмовонька. <i><span style="color: #ffa400;">Народна мудрість</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>О</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Є слова, що білі-білі, як конвалії квітки, лагідні, як усміх ранку, ніжносяйні, як зірки. Є слова, як жар, пекучі і отруйні, наче чад... В чарівне якесь намисто ти нанизуєш їх вряд. <i><span style="color: #ffa400;">О. Олесь</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Слова в поезії - квітки. І щоб сплітати з їх вінки, і щоб давати перли-штуки, потрібні час і майстра руки. <i><span style="color: #ffa400;">О. Олесь</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Нащо слова? Ми діло несемо. <span style="color: #ffa400;"><i>О. Ольжич</i></span></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>П</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Вухо наше для лестощів - широко розкриті двері, для правди ж - голчане вушко. <i><span style="color: #ffa400;">Б. Паскаль</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Добрі слова залишають в душах людей прекрасний слід. Вони пом'якшують, втішають і зціляють серце того, хто їх чує. <i><span style="color: #ffa400;">Б. Паскаль</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">І сама блискуча промова набридає, якщо її затягти. <i><span style="color: #ffa400;">Б. Паскаль</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Красномовство - це живопис думки. <i><span style="color: #ffa400;">Б. Паскаль</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Красномовство - це мистецтво говорити так, щоб ті, до кого ми звертаємося, слухали не тільки без труда, але і з задоволенням і щоб, захоплені темою і підбурювані самолюбством, вони захотіли глибше в неї вникнути. <i><span style="color: #ffa400;">Б. Паскаль</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Надмірна стислість мови іноді перетворює її на загадку. <i><span style="color: #ffa400;">Б. Паскаль</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Р</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Добре говорити - означає просто добре думати вголос. <i><span style="color: #ffa400;">Е. Ренан</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. <i><span style="color: #ffa400;">М. Рильський</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Слово - зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати. <i><span style="color: #ffa400;">М. Рильський</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян. Чистіша від сльози вона хай буде. <i><span style="color: #ffa400;">М. Рильський</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Великі уми обговорюють ідеї. Середні уми обговорюють події. Дрібні розуми обговорюють людей. <i><span style="color: #ffa400;">Е. Рузвельт</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Займаючись справою, говорять тільки тоді, коли є що сказати; але в неробстві є потреба говорити безперервно. <i><span style="color: #ffa400;">Ж. Руссо</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>C</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Говори з людьми відповідно до їхнього розуму. <i><span style="color: #ffa400;">Сааді</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Ніде так не корисно зволікання, як в гніві. <i><span style="color: #ffa400;">П. Сір</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Грубе і різке звернення закриває перед нами всі двері і всі серця. <i><span style="color: #ffa400;">С. Смайлс</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Заговори, щоб я тебе побачив. <i><span style="color: #ffa400;">Сократ</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Будь чиста, як плуг, що оре… Така будь, моя бесідо! <i><span style="color: #ffa400;">В. Стефаник</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Т</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано і переконливо, відповідно до важливості предметів, на користь часові і для задоволення слухачів. <i><span style="color: #ffa400;">Тацит</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Говори правду, і тоді не доведеться нічого запам’ятовувати. <i><span style="color: #ffa400;">М. Твен</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Ніколи не сперечайтеся з ідіотами. Ви опуститеся до їхнього рівня, де вони вас задавлять своїм досвідом. <i><span style="color: #ffa400;">М. Твен</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Я можу прожити два місяці на однім хорошім компліменті. <i><span style="color: #ffa400;">М. Твен</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Слово є вчинок. <i><span style="color: #ffa400;">Л. Толстой</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Говорите лихе, а промовчувати добре - однакове є зло. <i><span style="color: #ffa400;">Д. Туптало</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>У</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Нерозумні сперечаються з іншими людьми, мудрі – із самими собою. <i><span style="color: #ffa400;">О. Уайльд</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Благословенне слово, що гартує! <i><span style="color: #ffa400;">Л. Українка</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова. <i><span style="color: #ffa400;">Л. Українка</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Млин меле - борошно буде, язик меле - біда буде. <i><span style="color: #ffa400;">Українське прислів’я</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Не вміти добре висловлювати свої думки - недолік; але не мати самостійних думок - ще багато більший недолік. <i><span style="color: #ffa400;">К. Ушинський</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Ф</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Чим більше ви скажете, тим менше люди запам'ятають. <i><span style="color: #ffa400;">Фенелон</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Немає магії сильнішої, ніж магія слів. <i><span style="color: #ffa400;">А. Франс</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Х</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Молчанье - щит от многих бед, а болтовня всегда во вред. Язык у человека мал, но сколько жизней он сломал. <i><span style="color: #ffa400;">О. Хайям</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Не дозволяй своєму язику випереджати твою думку. <i><span style="color: #ffa400;">Хілон</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Ц</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Найбільша цінність оратора - не тільки сказати те, що потрібно, а й не сказати того, чого не треба. <i><span style="color: #ffa400;">Цицерон</span></i></span></li><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;"><span><span>Оратор є той, хто будь-яке питання викладе зі знанням справи, струнко і витончено, з гідністю при виконанні. </span></span><i><span style="color: #ffa400;">Цицерон</span></i></span></li></ul><p></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: large;"><br /></span></p><p style="text-align: justify;"><span style="color: #ffa400; font-size: medium;"><b>Ш</b></span></p><p></p><ul style="text-align: left;"><li style="text-align: justify;"><span style="font-size: medium;">Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, як їх почує! <i><span style="color: #ffa400;">Т. Шевченко </span></i></span></li></ul><p></p><p><span style="font-size: medium;"><i><span style="color: #ffa400;"><br /></span></i></span></p>Татьяна Жаданhttp://www.blogger.com/profile/07657147358240633218noreply@blogger.com0